12 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 509/976/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гандзій Д.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
6 березня 2015 року, позивачка звернулася до суду з названим адміністративним позовом, в якому просила суд, визнати протиправними дії відповідача - УПФУ в Овідіопольському районі Одеської області щодо відмови у включенні до складу призначеної їй пенсії інших виплат - індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов'язати відповідача здійснити донарахування до призначеної їй пенсії з урахуванням інших виплат згідно довідки ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ГУ Міндоходів в Одеській області про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії від 10.02.2015 р. № 1994/В/15-21-05-22 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, допустивши судове рішення до негайного виконання, мотивуючи порушенням своїх прав.
Ухвалою суду від 20.03.2015 р. позовні вимоги позивачки до УПФУ в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період до 06.09.2014 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2015 року адміністративний позов задоволено .
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачка згідно наказу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області № 29-о від 31.03.2008 р. за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» і виходом на пенсію за віком (а.с. 15-24).
Згідно з довідкою ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 10.02.2015 р. № 1994/В/15-21-05-22, затверджену Постановою Правління ПФУ від 14.02.2011 р. № 5-1 про складові заробітної плати позивачки для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" - у склад її заробітної плати крім іншого включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну індексацію грошових доходів та зазначено, що на всі ці виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На звернення позивачки від 17.02.2015 р. - відповідач своїм листом від 27.02.2015 року № 7/В-01 відмовив їй у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації грошових доходів.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає правильною таку позицію суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно частини першої ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою ст. 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, перевага має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та Закону України "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що твердження відповідача про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права : перевагу надається положенням Законів № 3723-XII "Про державну службу" та №108/95-ВР "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України № 1788- XII «Про пенсійне забезпечення».
Згідно постанов Верховного суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11, від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 в №21-53а13 в яких зазначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 183-2,195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І,
Семенюк Г.В.