12 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-3711
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій відповідача у відмові нарахування та виплати соціальної допомоги неправомірними та покладення зобов'язання щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій відповідача у відмові нарахування та виплаті соціальної допомоги неправомірними та покладення зобов'язання щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2011 року адміністративний позов - задоволено частково. Визнано дії УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва в частині не нарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 21.08.2010 року по 18.04.2011 року - неправомірними. Зобов'язано УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 21.08.2010 року по 18.04.2011 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю. В іншій частині позову - відмовлено.
27 квітня 2015 року УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва до суду подано апеляційну скаргу на вищезазначену постанову.
Відповідно до ч.4 ст. 189 КАС України - апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга надійшла на адресу суду 27 квітня 2015 року, з пропуском строку апеляційного оскарження.
Отже, враховуючи, що заявником не ставиться питання про поновлення строку апеляційного оскарження, але не надано належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційну скаргу слід залишити без руху із наданням заявнику строку для подачі заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 102, 108, 187, 189 КАС України, суддя,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва на постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 квітня 2011 року - залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути подано протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя: Танасогло Т.М.