23 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6625/14
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача - Косцової І.П.
суддів - Стас Л.В.
- Турецької І.О.
за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.
представника апелянта - Півневої А.В. (довіреність від 15.01.2015 року)
представника позивача - Сєвєров В.С. (довіреність від 25.11.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо визначення податкового боргу в розмірі 4 195 098,37 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств; скасувати податкову вимогу від 31.10.2014 року № 56-25 про сплату податкового боргу в сумі 4 162 358,08 грн. та пені у сумі 32 740 грн.; зобов'язати відповідача зменшити ТОВ «Бруклін-Київ» авансові внески з податку на прибуток у 2014-15 р.р. в сумі 25 169 796 грн. на суму фактично сплачених авансових платежів з податку на прибуток у 2014 році, та суму переплати цих авансових платежів за 2013 рік у розмірі 19 515 864 грн.; скасувати рішення від 31.10.2014 року № 5379/25-033/13 про опис майна ТОВ «Бруклін-Київ» у податкову заставу; зобов'язати СДПІ з ОВПП у м. Одесі здійснити коригування даних у картці особового рахунку ТОВ «Бруклін-Київ» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 162 358,08 грн. та пені у сумі 32 740 грн.; зобов'язати відповідача звернутись до реєстратора Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про припинення публічного обтяження - податкової застави рухомого майна ТОВ «Бруклін-Київ», зареєстрованої 21.11.2014 року за № 14647996.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Бруклін-Київ» правомірно зараховано авансові внески у зв'язку із сплатою дивідендів у рахунок зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті в 2013 році. Однак, в супереч податкового законодавства відповідач не враховує наявність у позивача права на зменшення цього зобов'язання, визначив податковий борг з цього податку, прийнявши вимогу про сплату боргу на суму 4 195 098,37 грн., відобразив у картці особового рахунку підприємства наявність заборгованості, прийняв рішення про опис майна підприємства у податкову заставу та вчинив дії щодо проведення публічного обтяження - податкової застави рухомого майна.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року позовні вимоги ТОВ «Бруклін-Київ» задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо визначення ТОВ «Бруклін-Київ» податкового боргу в розмірі 4195098,37 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 31.10.2014 року № 56-25 про сплату податкового боргу в сумі 4 195 098,37 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення від 31.10.2014 року № 5379/25-033/13 про опис майна підприємства у податкову заставу. Зобов'язано відповідача здійснити коригування даних у картці особового рахунку ТОВ «Бруклін-Київ» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 162 358,08 грн. та пені у сумі 32 740 грн., разом 4 195 098,37 грн. Зобов'язано відповідача звернутись до реєстратора Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про припинення публічного обтяження - податкової застави рухомого майна ТОВ «Бруклін-Київ», зареєстрованої 21.11.2014 року за № 14647996. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що у податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік ТОВ «Бруклін-Київ» було визначено суму податку на прибуток - 25 169 794 грн., суму авансового внеску з податку на прибуток в сумі 26 648 818 грн., суму авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у розмірі 6 840 000 грн., зменшено нараховану суму податку на 33 488 818 грн.
Водночас у рядку 23 Декларації Товариством визначено розмір авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно, в сумі 2 097 483 грн.
31.10.2014 року СДПІ з ОВПП у м. Одесі винесено податкову вимогу № 56-25, якою ТОВ «Бруклін-Київ» визначено суму податкового зобов'язання за узгодженими податковими зобов'язаннями з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4 195 098,37 грн., в тому числі за основним платежем - 4 162 358,08 грн. та пені - 32 740,29 грн., яка виникла у підприємства станом на 30.10.2014 року.
31.10.2014 року податковим органом прийнято рішення № 5379/25-033/13 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «Бруклін-Київ», а також, в разі відсутності або меншої балансової вартості за суму податкового боргу, на майно, права власності на яке підприємство набуде у майбутньому.
На підставі вказаного рішення 21.11.2014 року податковим керуючим складено акт №12/25-044/5834 про опис майна ТОВ «Бруклін-Київ», на яке в подальшому Одеською філією ДП «Інформаційний центр» зареєстровано публічне обтяження, яке засвідчено витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03.12.2014 року № 45775130.
Підставою для прийняття цих рішень стала наявність відомостей у картці особового рахунку ТОВ «Бруклін-Київ» станом на 30.10.2014 року податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4 195 096,37 грн.
За висновком податкового органу, вказаний борг виник у Товариства внаслідок невірного розрахунку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
На думку інспекторів, сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням зарахованого авансового внеску відповідно до ст.57 ПК України) у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми підвищення до складу наступних податкових періодів.
При цьому сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 та п153.3.4 п.153.3 ст.153 ПК України, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних періодів.
Відповідно до зазначеного алгоритму, за розрахунками податківців, місячний платіж авансових внесків має становити 2 097 483 грн., в той час як Товариство з травня 2014 року сплачувало авансові внески в сумі 1 413 483 грн.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Бруклін-Київ» правомірно враховано сплачені цим підприємством у 2013 році авансові внески під час виплати дивідендів в рахунок авансових внесків, які мали бути ним сплачені протягом 2014 року, а відтак, відповідачем безпідставно визначено Товариству грошове зобов'язання за відсутності в останнього податкового боргу.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 5 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
За правилами абз. 6 цього ж пункту (в редакції із змінами, внесеними Законом України від 24.10.2013 року № 657-VII), якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають право платника на зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму надміру сплачених авансових внесків до повного погашення суми перевищення авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів. При цьому умовою реалізації цього права є власне наявність у платника перевищення суми авансових внесків. раніше сплачених платником податку на прибуток при виплаті дивідендів згідно з пунктом 153.3 ст.153 ПК України, над сумою авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті на відповідний момент (обов'язок сплати авансового внеску виникає щомісяця, в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду).
Аналізовані законодавчі норми абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 ПК України є імперативними і спеціальними щодо решти приписів цього ж пункту. Зі змісту зазначених спеціальних норм випливає, що сума авансових внесків з податку на прибуток, щомісячно сплачувана та самостійно узгоджена платником цього податку згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, підлягає безумовному зменшенню на суму раніше сплачених таким платником податку авансових внесків при виплаті дивідендів. відповідне зменшення самостійно узгодженої платником суми щомісячних авансових внесків застосовується до повного погашення перевищення за авансовими внесками, сплаченими таким платником раніше при виплаті дивідендів.
Жодних податкових підстав чи окремих дій з боку платника податку або контролюючого органу для застосування приписів абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 ст.57 ПК чинним податковим законодавством не передбачено. Зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, відбувається автоматично на підставі закону.
Відсутність відображення у податковій декларації з податку на прибуток (форма якої затверджується підзаконним нормативно0правовим актом) особливостей сплати авансових внесків у разі їх зменшення на суму перевищення сплати за авансовими внесками, раніше сплаченими при виплаті дивідендів, жодним чином не впливає на обсяг прав та обов'язків платника податку на прибуток, визначений безпосередньо нормами ПК. Відповідно, подібна ситуація не може розглядатися як перешкода для виконання платником податків свого податкового обов'язку зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у спосіб, визначений нормами ПК.
Водночас, відповідно до п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент дії змін, внесених до Кодексу Законом України від 02.10.2012 р. N 5412-VI) крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
Згідно із п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент дії змін, внесених до Кодексу Законом України від 02.10.2012 року № 5412-VI) платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.
Підпунктом 153.3.4. п. 153.3. ст. 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент дії змін, внесених до Кодексу Законом України від 02.10.2012 року № 5412-VI) було визначено, що у разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Таким чином, приписами положень пп. 153.3.4. п. 153 ст. 153 ПК України право платника податку зменшувати свої податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у майбутніх звітних періодах (диспозиція) пов'язується не з самим фактом сплати авансових внесків під час виплати дивідендів, а з фактом перевищення розміру сплачених ним авансових внесків над розміром податкових зобов'язань з відповідного податку.
З наведених у декларації позивача показників вбачається, що ТОВ «Бруклін-Київ» протягом 2014 року сплачено авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 11 173 184 грн. Крім того, у позивача рахується переплата з авансових внесків за січень 2014 року у сумі 23 656 грн., з авансових внесків за 2013 рік у сумі 1 479 024 грн. та сплачені ним у 2013 році авансові внески під час виплати дивідендів у розмірі 6 840 000 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 30.10.2014 року позивачем сплачено авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 19 515 864 грн. (11 173 184 + 23 656 + 1 479 024 + 6 840 000), тоді як мало бути сплачено 16 779 864 грн., отже розмір сплачених ним під час виплати дивідендів авансових внесків з податку на прибуток підприємств не перевищував розміру його податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування положень пп. 153.3.4. п. 153 ст. 153 Податкового кодексу України, натомість зазначені обставини свідчать про необхідність застосування в даному випадку положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Таким чином, в силу наявності переплати з авансового внеску з податку на прибуток у 2013 році, Товариство вправі було використати такій спосіб сплати авансових внесків з податку на прибуток у наступних податкових періодах, як погашення за рахунок існуючої переплати з цього платежу, із відображенням цього рішення у податковій звітності в довільній формі, без будь-якого погодження з податковим органом.
За правилами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України підставою для надсилання контролюючим органом податкової вимоги є не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.
В такому разі, в силу приписів пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України це зобов'язання вважається податковим боргом, а у податкового органу виникає право для надсилання платнику вимоги про його сплату.
Як правильно вирішив суд першої інстанції, визначення позивачу податкового боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, який фактично не виник у підприємства, є протиправним, у зв'язку із чим відповідна вимога підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного обґрунтованим також є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити коригування даних у картці особового рахунку ТОВ «Бруклін-Київ» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 162 358,08 грн. та пені у сумі 32 740 грн.
Крім цього, правильно встановивши відсутність факту несплати з боку позивача суми грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення від 31.10.2014 року № 5379/25-033/13 про опис майна у податкову заставу із зобов'язанням податкового органу звернутись до реєстратора Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про припинення публічного обтяження - податкової застави рухомого майна ТОВ «Бруклін-Київ», зареєстрованої 21.11.2014 року за № 14647996.
Оскільки норми податкового законодавства дають право платнику податку зараховувати суму податку з авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення авансових внесків у наступних звітних місяцях до повного її погашення, а на момент винесення податкової вимоги у позивача була відсутня заборгованість, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна із зобов'язанням податкового органу здійснити відповідне коригування у картках особового рахунку позивача та вчинити дії щодо припинення публічного обтяження майна підприємства, є правильним.
Беручі до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя-доповідач: І.П. Косцова
Судді: Л.В.Стас
І.О.Турецька