21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-544/11
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання рішення та державного акту недійсним.
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними рішення Одеської міської ради за № 3442-ІУ від 16 листопада 2004 року «Про затвердження технічної документації з інвентаризації та передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0.0581 га. ОСОБА_3» та державного акту Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 16 листопада 2005 року про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0. 0581 га. за адресою: АДРЕСА_1. який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю іа на право постійного користування землею, договорів оренди землі за№ 0110550503317.
Ухвалою Київського районного суду від 23 березня 2015 року закрито провадження по справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Так, закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть були оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 ЗК установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2 та 5 ЗК Рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач не здійснював владних управлінських функцій.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, відповідно до рішення Верховного суду України по справі № 21-493а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Так, згідно з вищевказаними рішеннями Верховного суду України міська рада, як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій та у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вказаний спір не є публічно-правовим.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197,199, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання рішення та державного акту недійсним, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст..212 КАС України.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.