07 травня 2015 р. Справа № 876/11/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зборівські Лани" до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
встановив:
09.10.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зборівські Лани" звернулось до суду з позовом до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції (далі - ВДВС Золочівського РУЮ) про визнання неправомірними дій ВДВС Золочівського РУЮ щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року, скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви позивач вказує, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору є неправомірною та винесена безпідставно, оскільки лише після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та за умови відсутності документів про добровільне погашення заборгованості в строк, зазначений у виконавчому документі, державний виконавець вчиняє подальші дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Однак, позивач постанови про відкриття виконавчого провадження не отримував.
Позивач вважає, що невжиття державним виконавцем заходів щодо з'ясування місцезнаходження боржника позбавило можливості ТОВ "Зборівські лани" сплатити борг в добровільному порядку. З цих підстав вважає дії відповідача, що передували винесенню постанови про стягнення виконавчого збору протиправними та просить скасувати спірну постанову про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року.
07.11.2014 року протокольною ухвалою, Львівським окружним адміністративним судом до участі у розгляді справи було залучено Відділ державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, що полягали у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року ВП № 30671033.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Куйбіди Р.І. про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року ВП № 30671033.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що державний виконавець в порушення вимог Закону № 606 та Інструкції N 74/5 не вчинив заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника, а також не пересвідчився про те, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ВДВС Золочівського РУЮ оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ВДВС Золочівського РУЮ зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року надіслана позивачу 17.01.2012 року на адресу, зазначену у виконавчому листі від 14.11.2011 року №2а-10400/10/1370, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Тому вважає, що вказана постанова у відповідності до вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" надіслана позивачу належним чином. У зв'язку із невиконанням постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року в строк, державний виконавець виніс спірну постанову про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що 16.01.2012 року на підставі виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом від 14.11.2011 р. №2а-10400/10/1370, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30671033 про стягнення з Фермерського господарства "Зборівські лани", що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Хильчиці (код ЄДРПОУ 34038236) в користь Державного бюджету України коштів в розмірі 150 000,00 грн. Пунктом 2 постанови зобов'язано позивача виконати дану вимогу в строк до 23.01.2012 року (а.с.15).
У зв'язку із невиконанням постанови від 16.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП №30671033, державний виконавець виніс постанову від 25.01.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від загальної суми боргу в сумі 15 000,00 грн. (а.с.16).
В подальшому, при здійсненні виконавчих дій державним виконавцем направлявся запит до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримано витяг 15.02.2013р. згідно з яким, дійсним місцем реєстрації ТОВ "Зборівські лани" є Тернопільська область, Зборівський район, с. Вовчківці (а.с.17).
Однак, незважаючи на отриманий витяг, державним виконавцем надсилались запити до Золочівського ВРЕР ДАІ, Золочівського МБТІ, ДПІ у Золочівському районі Львівської області, Управління Держкомзему у Золочівському районі Львівської області з метою виявлення майна, на яке може бути звернуте стягнення в рахунок погашення заборгованості (а.с.67-71).
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що після отримання відповідей на запити від Золочівського ВРЕР ДАІ, Золочівського МБТІ, ДПІ у Золочівському районі Львівської області, Управління Держкомзему у Золочівському районі Львівської області державний виконавець встановив відсутність у боржника земельних ділянок, транспортних засобів та іншого майна. Окрім того, державний виконавець встановив місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Зборівські лани", а саме: Тернопільська область, Зборівський район, с. Вовчківці.
У зв'язку з цим, державний виконавець лише 16.05.2012 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та передав його на виконання до ВДВС Зборівського РУЮ (а.с.36-37).
Після передачі матеріалів виконавчого провадження ВП № 30671033 до ВДВС Зборівського РУЮ, державним виконавцем Тригуб І.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32716345 від 24.05.2012 року про стягнення з ТОВ "Зборівські лани" на користь Державного бюджету України боргу у сумі 150 000,00 грн.
Вказана постанова була виконана позивачем добровільно у 2012 році, що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2012 року №130.
Однак, позивач вважає дії ВДВС Золочівського РУЮ щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору неправомірними, оскільки державним виконавцем не було здійснено заходів щодо фактичного місцезнаходження боржника, не повідомлено його належним чином, а тому позивач не мав змоги виконати постанову державного виконавця добровільно. Позивач зазначає, що про оскаржувану постанову дізнався лише 25.09.2014 р., у зв'язку із накладенням арешту на рахунки ТОВ "Зборівські лани". Вказаний виконавчий збір позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2014 року №962 в сумі 15 000,00 грн. (а.с.78).
У зв'язку із цим, позивач просить визнати дії відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 року протиправними та скасувати оспорювану постанову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України № 606-ХІV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до ст.11 Закону України № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В силу ч.1 ст.27 Закону України № 606-ХІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.1,4,5 ст. 28 Закону України № 606-ХІV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з вимогами ст. 31 Закону України № 606-ХІV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 4.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 (далі - Інструкція N 74/5), державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
В контексті вищевикладених законодавчих норм, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи міститься копія списку згрупованих поштових відправлень від 17.01.2012 року про направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року, в якому зазначено, зокрема, адресат - ТОВ "Зборівські лани" "Почани" (а.с.58).
У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 622997 від 15.02.2013р. місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Зборівські лани" (34038236) є : 47224, Тернопільська область, Зборівський район, с. Вовчківці (а.с.17).
Як наслідок, судом першої інстанції вірно встановлено, що адреса боржника, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року є іншою ніж та, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №622997.
Тому, дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець в порушення вимог Закону України № 606-ХІV та Інструкції N 74/5 не вчинив заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника, а також не пересвідчився про те, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Доказів вручення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року у відповідності до вимог ст. 31 Закону України № 606-ХІV, відповідачем не надано.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. по справі № 813/6922/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 12.05.2015 року.