12 травня 2015 року Справа № 876/7964/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Костів М.В.
судді Запотічний І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 2а-813/1498/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС до Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення заборгованості,
26.02.2013 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, в якому просить стягнути до бюджету кошти у розмірі 336920,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати самостійно визначеного платником податків зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 336920,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а, код ЄДРПОУ: 24964599) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до бюджету 336920 (триста тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. податкового боргу.
Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2012 року №15237201, 11.10.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради включено до реєстру відомості про юридичну особу - Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова. Відповідно до довідки № 123/18-2010 від 28.11.2012 року БУ №4 КЕВ м.Львова взято на облік в органах державної податкової служби за № 00700053 від 22.11.1994 року. Разом з тим, згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС №5445/20-2021 від 01.04.2013 року вбачається, що новостворений податковий борг по податках та платежах перед бюджетом у БУ №4 КЕВ м.Львова з 16.10.2012 р. по 05.02.2013 р. складає 336920,00 грн., зокрема: по податку на додану вартість.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
На підставі п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
В силу п. 95.3 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Разом з тим, слід зауважити, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у свою чергу,звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовна вимога про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за поданням податкового органу.
Зважаючи на те, що дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, однак має істотне значення для його правильного вирішення, і в матеріалах справи відсутні відомості про перебування майна відповідача в податковій заставі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та способу звернення до адміністративного суду.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 2а-813/1498/13-а - скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І.
Костів М.В.