Справа: № 755/4412/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.15р. у справі №755/4412/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.15р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 70% заробітної плати, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 17.12.14р. з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою заробітної плати, а відтак не враховується при призначені пенсії державним службовцям.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХП.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги, просила включити до складу заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення.
Листом від 22.12.14р. №725/09/Г-713 пенсійний орган відмовив у перерахунку з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою заробітної плати, а є одноразовою виплатою, а відтак не враховується при призначені пенсії державним службовцям.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою виплати, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.93р. (надалі Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанцій про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою ВСУ, викладеною в постанові від 20.02.12р. в справі № 21-430а11.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.15р. у справі №755/4412/15-а - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.15р. у справі №755/4412/15-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.