Справа № 751/2679/15-а
про повернення апеляційної скарги
13 травня 2015 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця,-
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову - про задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогами статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано апелянта в строк до 07 травня 2015 року надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 913,50 грн.
Як убачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, копія вищевказаного рішення отримана апелянтом 24 квітня 2015 року.
У межах встановленого судом строку апелянтом надано суду докази сплати судового збору в розмірі 36,54 грн. Разом з тим, в супровідному листі скаржник висловив незгоду із висновками суду апеляційної інстанції щодо належної до сплати суми судового збору.
Так, заявник вважає, що за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру.
Однак, вказані висновки апелянта є помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 2 вказаної правової норми встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги ставка судового збору становить 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ставка судового збору залежить від того, якою є юридична природа правовідносин сторін, а саме: чи притаманні їй ознаки майнового або ж немайнового характеру.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, адже їх реалізація може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Викладене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, висловленою, зокрема, у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України». Так, Суд у вказаному рішенні відзначив, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням у його майнові права.
Таким чином, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, накладення штрафних санкцій тощо, є майновою. Відтак, звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.
Зважаючи на те, що предметом оскарження в даній справі виступає рішення суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу, ця позовна вимога носить майновий характер.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 29 січня 2015 року в адміністративній справі № 805/18113/13-а.
Отже, відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» сплаті за подання даної апеляційної скарги на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2015 року підлягає сума судового збору в розмірі 913,50 грн, на чому наголошувалось в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року.
Таким чином, у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк скаржник не усунув у повному обсязі недоліки апеляційної скарги.
На підставі частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Суддя Глущенко Я.Б.