Справа: № 826/977/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.15р. у справі №826/977/15 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо складання та виготовлення довідки характеристики (витягу) на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 від 24.11.04р. №971930 та визнання недійсною довідку-характеристику (витяг) від 24.11.04р. №971930 з моменту її видачі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що довідка-характеристика від 24.11.04р. №971930 видана з порушенням встановлених правил, оскільки не містить даних про самовільну перебудову та відмітки про наявність чи відсутність дозвільних документів щодо вчинених перепланувань. Також апелянт вказав на те, що судом першої інстанції не повно досліджені обставини справи, зокрема, не вжито заходів щодо забезпечення доказів у справі на підставі відповідного клопотання позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 24.11.04р. відповідачем видано громадянці ОСОБА_3 довідку-характеристику №971930 для відчуження нерухомого майна, про те, що нерухоме майно, яким є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під номером 41818 за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлозабезпечення Київської міської державної адміністрації серія НОМЕР_1 13.06.00р. (на підставі наказу №679-С/КІ від 01.06.00р.).
Вказана довідка-характеристика також містить інформацію про наступне: балансова вартість в гривнях - 80 997, 25 грн.; вся квартира складається з трьох житлових кімнат; загальна площа 88,30 м2, житлова площа 44,40 м2.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах не порушене право позивача, довідка-характеристика відповідає вимогам Інструкції, затвердженої Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.04.96р. №35, чинної на момент виникнення спірних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб визначала Інструкція про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затверджена наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.04.96р. №35 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Інструкція).
У відповідності до пункту 2.1 Інструкції, кожній видачі довідки-характеристики обов'язково передує обстеження об'єктів нерухомості незалежно від того, коли була видана попередня довідка-характеристика.
Згідно пункту 2.2 Інструкції довідка-характеристика видається на замовлення власника нерухомого майна або за його дорученням на підставі матеріалів інвентаризаційної справи з урахуванням всіх змін, виявлених при обстеженні об'єкта нерухомості, а також даних про його державну реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.
Пунктами 2.4-2.6 Інструкції передбачено, що виявлені при обстеженні самовільно побудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заносяться у довідку-характеристику.
Якщо власник, який звернувся за довідкою-характеристикою, подає відповідні документальні підтвердження, що він не має відношення до самовільно побудованих чи реконструйованих об'єктів нерухомого майна, то ця обставина вказується у довідці-характеристиці.
В разі виявлених при обстеженні змін в об'єкті нерухомого майна, внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа, в довідці-характеристиці вказується номер і дата рішення місцевого органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, на підставі якого зроблені побудова, добудова, перебудова, реконструкція.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції у довідці-характеристиці для оформлення продажу, дарування, обміну, спадщини на квартиру в багатоповерховому чи багатоквартирному будинку вказується тільки власник (співвласники) квартири, правовстановлюючий документ і номер квартири.
Пунктами 2.15-2.16 Інструкції передбачено, що на прохання замовника бюро технічної інвентаризації може провести експертну оцінку об'єкта нерухомого майна, яка вказується у довідці-характеристиці.
В довідці-характеристиці на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичної особи, а також на квартири в багатоквартирному будинку вказується балансова вартість об'єкта згідно з довідкою власника.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, довідка-характеристика від 24.11.04р. №971930 видана відповідачем на замовлення власника - ОСОБА_3 для відчуження нерухомого майна, яким є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та містить відомості про власника квартири, правовстановлюючий документ, номер квартири, а також балансову вартість об'єкта, як то передбачено вимогами Інструкції.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем перед видачею оскаржуваної довідки-характеристики не проведено обстеження об'єкта нерухомості, а також не надано жодних доказів в обґрунтування невідповідності та недостовірності відомостей, що зазначені в довідці-характеристиці, а саме факту наявності змін в об'єкті нерухомого майна, внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа.
Матеріали справи не містять також і доказів порушення прав позивача у спірних правовідносинах, що пов'язані з оформленням та видачею довідки-характеристики.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Викладені висновки кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що системний аналіз вказаних норм законодавства дає підстави стверджувати, що дії по оформленню та видачі довідки-характеристика від 24.11.04р., як і сама довідка не порушує прав та інтересів позивача.
При цьому судом першої інстанції вірно зазначено про те, що позивач не позбавлений права оскаржити рішення, дії або бездіяльність, вчинені на підставі довідки-характеристики від 24.11.04р. №971930 в установленому законом порядку.
За наведених обставин, покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи, в тому числі, шляхом не забезпечення доказів на підставі клопотання позивача - не заслуговують на увагу.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.15р. у справі №826/977/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.15р. у справі №826/977/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Повний текст ухвали складений: 14.05.15р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.