Справа: № 826/18020/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Бабенка К.А., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи - Генеральний прокурор України Ярема Віталій Григорович, Міністерство юстиції України, Департамент з питань люстрації Міністерства юстиції України, про скасування наказу та поновлення на роботі, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - Відповідач, ГПУ), треті особи - Генеральний прокурор України Ярема Віталій Григорович (далі - Третя особа-1, Генпрокурор), Міністерство юстиції України (далі - Третя особа-2, Мін'юст), про:
- визнання протиправним та скасування наказу від 23.10.2014 року №2488-ц про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Генерального прокурора України з підстав п. 7-2 ст. 36 КЗпП України;
- поновлення Позивача на посаді з моменту звільнення;
- стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент з питань люстрації Міністерства юстиції України (далі - Третя особа-3, Департамент з питань люстрації).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2015 року зупинено провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади»; рішення Пленуму Верховного Суду України від 16.03.2015 року № 3 «Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» положенням частини третьої статті 22, статей 38, 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 17.11.2014 року №8 «Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пункту 2 частини другої, пункту 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами у галузі судочинства, Конституцією України, положенням чинного законодавства України Закону України «Про очищення влади».
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому наголошував на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, вказуючи на те, що суд не вправі зупиняти провадження без звернення до Верховного Суду України та ініціювати питання про зупинення провадження без клопотання сторін. Крім того, зазначив на помилковість висновків суду щодо пов'язаності справ.
У судовому засіданні представник Відповідача та Третьої особи-1, а також представники Третьої особи-2 та Третьої особи-3 при вирішенні питання щодо обґрунтованості апеляційної скарги покладалися на розсуд суду.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;
Тобто, обов'язок зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України виникає в суду за умови, зокрема, розгляду Конституційним Судом України іншої пов'язаної справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно даних офіційного сайту Конституційного Суду України на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
При цьому згідно даних офіційного сайту Конституційного Суду України, конституційне провадження у справі за вказаним поданням було відкрито 18.03.2015 року.
Крім того, ухвалою Конституційного Суду України від 18.03.2015 року об'єднані конституційні провадження за поданням: Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади»; 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Ухвалою Конституційного Суду України від 31.03.2015 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Тобто, на момент зупинення провадження у справі Конституційним Судом України було відкрито провадження за поданнями 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ряду положень Закону України «Про очищення влади», що в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі.
Твердження Апелянта про неможливість зупинення провадження у справі без звернення до Верховного Суду України є помилковим, оскільки розгляд Конституційним Судом України пов'язаної справи є самостійною підставою для зупинення провадження у справі.
Поряд з іншим, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відтак, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади», оскільки, на думку колегії суддів, розгляд такої справи судом конституційної юрисдикції є перешкодою для вирішення справи по суті.
Посилання Апелянта на відсутність зв'язку між справою №826/18020/14 та справами, які перебувають у провадженні Конституційного Суду України, є безпідставним, оскільки твердження Позивача про його неправомірне звільнення на підставі приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» не може бути належним чином оцінене до вирішення Конституційним Судом України справи щодо відповідності такої норми Конституції України.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість вимог Апелянта та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно приписів ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи - Генеральний прокурор України Ярема Віталій Григорович, Міністерство юстиції України, Департамент з питань люстрації Міністерства юстиції України, про скасування наказу та поновлення на роботі - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді К.А. Бабенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Бабенко К.А
Шурко О.І.