Справа: № 810/3898/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
14 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Грищенко Т.М.,
Мацедонської В.Е.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000122301/0 від 03 березня 2009 року, № 0000132301/0 від 03 березня 2009 року, № 0000122301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000132301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000132301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, № 0000122301/3 від 28 вересня 2009 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 30 січня 2009 року по 13 лютого 2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 98/8/2301-344446930 від 18 лютого 2009 року.
Згідно з висновками акту перевірки, відповідач дійшов до висновку, що позивачем порушено: п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, пп. 5.2.1 ст. 5 та п.п. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 27 810,00 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивачем не подані декларації з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за півріччя 2008 року та за 9 місяців 2008 року; вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», наказу Державної податкової адміністрації України № 625 від 24 грудня 2003 року «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку», з огляду на те, що підприємством не складався податковий розрахунок комунального податку, що призвело до заниження суми податку всього у сумі 20,40 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: позивачем не подані розрахунки комунального податку за 4 квартал 2007 року та за 1-3 квартали 2008 року; ст. 1, ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у результаті чого завищено єдиний податок всього у сумі 63 802,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 27 810,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 14 585,00 грн., № 0000132301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем «комунальний податок» у розмірі 710,60 грн. з них: 20,40 грн. - за основним платежем, 690,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з комунального податку у розмірі 669,80 грн.
За результатами оскарження в адміністративному порядку винесених податкових повідомлень-рішень податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000132301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000132301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, № 0000122301/3 від 28 вересня 2009 року, № 0000132301/3 від 28 вересня 2009 року.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт» зареєстровано в якості юридичної особи 18 січня 2007 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 475154.
Згідно з довідкою № 249/00009/2007 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 18 січня 2007 року, видами діяльності ТОВ «УкрТрансБаїт» є: організація перевезення вантажів; функціонування інфраструктури залізничного транспорту; діяльність вантажного залізничного транспорту; міжнародна діяльність; ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу; оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування.
ТОВ «УкрТрансБалт» протягом III кварталу 2007 року було платником єдиного податку.
У перевіряємий податковим органом період позивач здійснював операції з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом з наданням додаткових послуг, які пов'язані з вказаними перевезеннями, шляхом укладання відповідних договорів на транспортно-експедиційне обслуговування.
Усі договори на транспортно-експедиційне обслуговування, які укладались між позивачем та його контрагентами, є однорідними за змістом та відрізняються датою укладання і умовами перевезення.
Так, 05 лютого 2007 року між ТОВ «УкрТрансБалт» (експедитор) та ТОВ «Балтрефтранс» (клієнт) укладено договір № 1-ОД, за змістом якого експедитор згідно установчих завдань та угод з транспортним підприємством зобов'язується від імені та за рахунок клієнта виконувати роботи з транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов'язані з зазначеними перевезеннями на території України.
У відповідності до п.п. 2.1.7, 2.1.8 укладеного договору, зобов'язаннями клієнта є: здійснення попередньої оплати та забезпечення своєчасного надходження на рахунок експедитора коштів, призначених для розрахунків за перевезення вантажу, а також виконання експедитором інших послуг, передбачених цим договором; відшкодування витрат залізним дорогам через експедитора за затримання «вагонів/контейнерів» на станціях залізних доріг: через невірне оформлення вантажовідправником перевізних документів; не додавання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил чи невірне їх оформлення; пов'язаних з перевіркою вантажів залізничною дорогою (маси, вантажу), митними чи іншими органами адміністративного контролю; іншими причинами, які не залежать від експедитора.
Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.7 укладеного договору, до зобов'язань Експедитора відноситься: розроблення на підставі заявок клієнта маршрутів та тарифів на перевезення вантажу та повідомлення результатів клієнту. Надання клієнту протоколу узгодження вартості перевезення; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, здійснює спостереження за вантажем та інформує клієнта про рух чи місцезнаходження його вантажу; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, організовує страхування майнових ризиків клієнта, пов'язаних з перевезенням вантажу; виступає платником за залізничним тарифом та додатковими зборами під час перевезення вантажу по території України.
За змістом п.п. 4.1, 4.2 укладеного договору визначений наступний порядок оплати: клієнт здійснює попередню оплату вартості перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, яка складається з вартості провізних платежів та винагороди за експедиторські послуги на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 24 годин з моменту отримання їх факсом; у дорученні банку на переведення попередньої оплати клієнт зазначає за які саме перевезення відбувається оплата, номер цього договору та рахунку.
Крім того, 25 липня 2007 року між ТОВ «УкрТрансБалт» (експедитор) та ЗАТ Судноплавна компанія «Укрферрі» (клієнт) укладено договір № 2-ОД, предметом якого є зобов'язання експедитора згідно установчих завдань та угод з транспортним підприємством від імені та за рахунок клієнта виконувати роботи з транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов'язані з зазначеними перевезеннями на території України.
У п.п. 4.1, 4.2 укладеного договору визначений наступний порядок оплати: клієнт здійснює попередню оплату вартості перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, яка складається з вартості провізних платежів та винагороди за експедиторські послуги на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 24 годин з моменту отримання їх факсом; у дорученні банку на переведення попередньої оплати клієнт зазначає, за які саме перевезення відбувається оплата, номер цього договору та рахунку.
Як вбачається із додатку № 1 до висновку № 17-11/14 судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 810/3898/14 від 17 листопада 2014 року, оплата вартості послуг експедитора складається з: провізного (договірного) тарифу в сумі 1 477 912,39 грн.; транспортно-експедиційних послуг в сумі 88 622,75 грн.; договірного тарифу на середню Азію в сумі 117 000,00 грн.
Згідно з даними додатку № 2 до висновку № 17-11/14, протягом III кварталу 2007 року ТОВ «УкрТрансБалт» отримало на розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 1 734 133,28 грн. від ТОВ «Балтрефтранс» та ЗАТ СК «Укрферрі», з якими укладені договори № 1-ОД та № 2-ОД.
У додатку № 3 до висновку № 17-11/14 наведені дані актів виконаних робіт, підписаних між ТОВ «УкрТрансБалт» і ТОВ «Балтрефтранс», та ТОВ «УкрТрансБалт» і ЗАТ СК «Укрферрі». Сума переплати по послугах, наданих ТОВ «Балтрефтранс», станом на 01 жовтня 2007 року складає 10 018,05 доларів США.
Крім того, ТОВ «УкрТрансБалт» укладені договори: № 15-ОД від 11 червня 2007 року з ТОВ «Ізотермтранс», за умовами якого ТОВ «Ізотермтранс» є експедитором, а ТОВ «УкрТрансБалт» - клієнтом, а саме: предметом договору є зобов'язання експедитора згідно із установчими завданнями та угодами з транспортним підприємством від імені та за рахунок клієнта виконувати роботи по транспортно-експедиторському обслуговуванню експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов'язані з зазначеними перевезеннями на території України; № 41/07 ПЕР ЦВ РЕФЮ-У від 01 серпня 2007 року з ДП «Український державний Центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс», за умовами якого ТОВ «УкрТрансБалт» (замовник) належним чином оформлює та узгоджує із залізницями заявки і плани на перевезення вантажів, а ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс» (виконавець) узгоджує використання ТОВ «УкрТрансБалт» рухомого складу приписки: рефриджераторних секцій; вагонів-термосів; вагонів критих з утепленим кузовом; критих універсальних вагонів для перевезення пакетованих вантажів по території країн СНД, країн Балтії (Естонії, Латвії, Литви) за наявності 100 % попередньої оплати належних платежів ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс» за використання вагонів; перевезення вантажу здійснюється залізницями згідно статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, СМГС, ППВ, інших відомчих нормативно-правових актів і на умовах цього договору; подача вагонів під завантаження здійснюється залізницями згідно із телеграфними вказівками ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс» за наявності заявок ТОВ «УкрТрансБалт», а завантаження або вивантаження вантажів здійснюється ТОВ «УкрТрансБалт» тільки за наявності оперативного наказу ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс» або його представників на залізницях; № ТТ04/2007/ИЛ від 05 серпня 2007 року із ЗАТ Судноплавна компанія «Укрферрі», за умовами якого ТОВ «УкрТрансБалт» (клієнт) доручає, а ЗАТ СК «Укрферрі» (експедитор) приймає на себе зобов'язання за плату та за рахунок ТОВ «УкрТрансБалт» організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням залізничних вагонів залізничним паромом типу «Герої Шипки» в напрямку Деринже (Туреччина) - Іллічівськ (Україна).
Згідно із даними додатку № 4 до висновку № 17-11/14, сума, перерахована ТОВ «Ізотермтранс», ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс», ЗАТ СК «Укрферрі» протягом III кварталу 2007 року складає 1 675 107,06 грн.
Водночас, згідно з даними рахунків-фактури, які виписані на ТОВ «Балтрефтранс» та ЗАТ СК «Укрферрі», сума провізного (договірного) тарифу та договірного тарифу на середню Азію складає 1 594 912,37 грн. (1 477 912,39 грн. + 117 000,00 грн.). Тобто, сума, перерахована ТОВ «Ізотермтранс», ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс», ЗАТ СК «Укрферрі», є більшою, ніж сума, зазначена в рахунках-фактурах на 80 194,69 грн. (1 675 107,06 грн. - 1 594 912,37 грн.).
Отже, сума коштів, отримана ТОВ «УкрТрансБалт» як винагорода за транспортно-експедиційні послуги згідно з рахунками-фактурами, складає 88 622,75 грн.
Крім того, сума, отримана від ТОВ «Балтрефтранс» як попередня оплата станом на 01 жовтня 2007 року становить 10 018,05 доларів США, що станом на дату отримання коштів становила 50 591,15 грн.
Згідно з даними розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою ТОВ «УкрТрансБалт», в III кварталі 2007 року задекларовано 53 803,00 грн. виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору.
Згідно з даними аналізу рахунку та картки рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», ТОВ «УкрТрансБалт» в III кварталі 2007 року обліковується сума доходу 5 519,27 грн., за даними аналізу рахунку та картки рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» ТОВ «УкрТрансБалт» в III кварталі 2007 року обліковується сума доходу 48 283,82 грн.
У відповідності з даними рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», загальна сума коштів, що надійшла на розрахункові рахунки ТОВ «УкрТрансБалт», складає 1 498 418,63 грн. та 235 708,75 грн., що повністю відповідає даним первинних документів.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з п. 5 зазначеного Указу, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків передбачає перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно з пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
За змістом ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Таким чином, із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що за своєю правовою природою договір транспортного експедирування не передбачає передачі права власності на майно.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/0 від 03 березня 2009 року, № 0000132301/0 від 03 березня 2009 року, № 0000122301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000132301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000132301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, № 0000122301/3 від 28 вересня 2009 року, з урахуванням того, що грошові кошти, які надходили на рахунок позивача, складалися як з безпосередньої оплати експедиторських послуг (комісійна винагорода), так і з коштів, які експедитор-посередник зобов'язувався передати третій особі, тобто виконавцю транспортних послуг, а сума коштів, отриманих ТОВ «УкрТрансБалт» в якості виручки, не перевищувала 1 млн.грн. у ІІІ кварталі 2007 року.
Таким чином, відсутні підстави для переходу позивача на загальну систему оподаткування, що свідчить про безпідставність нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.