Справа: № 357/3023/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Бабенка К.А., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церві Київської області на прийняту у порядку скороченого провадження постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - Відповідач, Управління) про: визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо нездійснення Позивачу нарахування та виплати з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання протиправною відмови Управління у здійсненні ОСОБА_2 вищезазначених виплат; зобов'язання Відповідача провести з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 вищезазначеного Закону; зобов'язати Відповідача виконати рішення суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2015 року позовну заяву в частині вимог за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року - залишено без розгляду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2015 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано Управління здійснити нарахування та додаткової пенсії та доплати до пенсії за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач неправомірно виплачував ОСОБА_3 пенсію у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року не було передбачено застосування норм ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та належить до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Управлінням було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, про що Позивача повідомлено листом від 18.12.2014 року №1134/Я-01. Відмова вмотивована тим, що Відповідач виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 та від 23.11.2011 року № 1210.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Відповідача щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсій у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не містив положень щодо виплати у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону у порядку та розмірах, встановлених КМ України.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається зі змісту Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», до останнього були внесені зміни Законом від 31.07.2014 № 1622-VII (який набрав чинності 03.08.2014 року) та доповнено Прикінцеві положення пунктом 6-7,згідно якого приписи ст. ст. 39, 51 Закону у 2014 році застосовуються у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин у період з 01.01.2014 року по 03.08.2014 року чинним законодавством не передбачено виплати пенсій, визначених ст. ст. 39, 51 Закону, у розмірі, встановленому КМ України.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 22.09.2014 року у справі № К/800/48769/14.
При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
Крім того, положеннями ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді К.А. Бабенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Бабенко К.А