Справа: № 751/1089/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Маслюк Н.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору задоволено повністю, скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. від 22 січня 2015 року у виконавчому провадженні №30668020 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова про стягнення виконавчого збору є законною та дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору є законними, оскільки позивачем не було виконано рішення суду у добровільному порядку протягом встановленого законодавством строку.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області знаходився виконавчий лист №2а-257/07, виданий Новозаводським районним судом м.Чернігова 26 грудня 2011 року, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради здійснити нарахування ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести виплату, з урахуванням виплаченої допомоги в сумі 360,00 грн.
У постанові відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП №30668020 від 09 січня 2012 року вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 16 січня 2012 року та зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та ненадання документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Вищезазначена постанова про виконавче провадження отримана боржником 23 січня 2012 року, що підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради №735/06 від 26 січня 2012 року.
Крім того, листом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради №735/06 від 26 січня 2012 року повідомлено відповідача про часткове виконання судового рішення в частині зобов'язання здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
22 січня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. у зв'язку з ненаданням позивачем підтвердження виконання виконавчого листа №2а-257/07, виданого Новозаводським районним судом м.Чернігова 26 грудня 2011 року, виконавче провадження по виконанню якого відкрито постановою державного виконавця від 09 січня 2012 року ВП №30668020, було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №30668020 у розмірі 1360,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», а тому є незаконною та необґрунтованою.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, серед іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
В силу ч.ч.2, 5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.28 вищенаведеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пп.3.7.1 п.3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється в порядку, визначеному ст.28 Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмірі виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем внаслідок невиконання позивачем виконавчого листа №2а-257/07, виданого Новозаводським районним судом м.Чернігова 26 грудня 2011 року, виконавче провадження по виконанню якого відкрито постановою державного виконавця від 09 січня 2012 року ВП №30668020, було розпочато примусове виконання рішення та 22 січня 2015 року прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена пізніше, ніж на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, однак посилання суду першої інстанції, що така постанова підлягає скасуванню через порушення строків її прийняття, є необґрунтованим, оскільки стягнення виконавчого збору згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» є прямим обов'язком державного виконавця у випадку невиконання виконавчого документа в строк, наданий для самостійного виконання. При цьому, чинним законодавством не встановлено граничного строку, по закінченню якого державний виконавець позбавляється права стягувати з боржника виконавчий збір.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Колегія суддів вважає, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, не звільняє державного виконавця від обов'язку, передбаченого ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», щодо стягнення з боржника, який не виконав судове рішення у встановлений строк, виконавчого збору, а тому, враховуючи, що стягнення виконавчого збору можливо виключно за наявності постанови про стягнення виконавчого збору, такі дії державного виконавця є правомірними, а винесення постанови про стягнення виконавчого збору пізніше, ніж на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, не може бути єдиною підставою для задоволення даного адміністративного позову.
Крім того, після закінчення строку для самостійного виконання рішення відповідачем розпочато примусове виконання вищезазначеного рішення, що полягало у винесенні державним виконавцем обов'язкових для виконання вимог, застосування штрафів до позивача та звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться постанова Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, згідно якої відмовлено Управлінню праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради в скасуванні постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Чернігівській області про накладення штрафу ВП №30668020 від 25 вересня 2014 року в розмірі 680,00 грн.; постанова Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, згідно якої відмовлено Управлінню праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради в скасуванні постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Чернігівській області про накладення штрафу ВП №30668020 від 11 листопада 2014 року в розмірі 1360,00 грн.; ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29 березня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, згідно якої відмовлено в задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу і порядку виконання рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 листопада 2007 року №2а-257/07.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем доведено дотримання ним вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору ВП №30668020 від 22 січня 2015 року, тому оскаржувана постанова є правомірною, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, та не підлягає скасуванню. Позивачем не надано доказів щодо виконання виконавчого листа №2а-257/07, виданого Новозаводським районним судом м.Чернігова 26 грудня 2011 року, у повному обсязі, натомість виконання рішення суду в частині нарахування ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не може вважатись належним виконанням судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 лютого 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2015 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.