Справа: № 751/1477/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
13 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору ВП № 45869448 від 31 січня 2015 року, мотивуючи свої вимоги наступним.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 березня 2015 року позов задоволено в повному обсязі, скасовано постанову старшого державного виконавця Постилякової М.Б. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 31 січня 2015 року у виконавчому провадженні № 45869448 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 гривень.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, На виконання виконавчого листа № 2-а/751/265/14, виданого 10.12.2014р. Новозаводським районним судом міста Чернігова, державним виконавцем 17.12.2014р. відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати самостійно рішення суду в строк до 24.12.2014р. (а.с.5).
31.01.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову ВП № 45869448 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 гривень (а.с.3).
Не погоджуючись з даною постановою державного виконавця, позивач звернуся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця була винесена з порушення строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).
Колегія суддів вважає помилковим даний висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частинами першою, другою статті 2 Закону №606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Вимогами частини другої статті 3 Закону №606-XIV передбачено перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню відповідно до цього Закону. За пунктом 8 частини другої вказаної статті виконанню підлягають постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.
Відповідно до пунктів 2 та 8 частини другої статті 3 вказаного Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом та постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.
Частиною першою статті 5 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі статтею 24 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною шостою статті 30 Закону №606-ХІV передбачено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
У відповідності до частини першої статті 46 вказаного Закону, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2014 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та встановлено термін для добровільного його виконання в строк до 24.12.2014 року. Дану постанову згідно листа № 35/14 від 05.01.2015 року Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради було отримано 05.01.2014 року.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №606-ХІV боржник зобов'язаний в триденний термін з дня надходження даної постанови письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником (або причини невиконання рішення з наданням підтверджуючих документів), а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження).
Відповідно до п.1 ст.27 Закону №606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі ж отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2014 року боржнику направлено вимогу щодо виконання рішення суду в строк до 05.02.2014 року.
Оскільки рішення суду Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради у встановлений державним виконавцем для самостійного виконання строк не було виконано та не надано жодних підтверджуючих документів, державним виконавцем 31.01.2015 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360 грн., копію постанови цього ж дня було направлено боржнику до виконання.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем не було виконано у повному обсязі рішення суду у наданий йому строк, тому судова колегія вважає, що оскаржувана постанова по стягнення виконавчого збору, прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом №606-XIV.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення даного позову.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 березня 2015 року скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.