Справа: № 2-а-6657/11/2322 Головуючий у 1-й інстанції: Цибра Н.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
13 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Карпушової О.М., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
16.06.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про перерахунок призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Свої вимоги мотивував тим, що він як інвалід 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову Управління ПФУ привести їх у відповідність із останніми, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 р. позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області протиправними та зобов'язано відповідача здійснити на підставі ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_2 жителю АДРЕСА_1, інваліду 3 групи, з 01 лютого 2011 року по 01 липня 2011 року, встановивши її розмір не менше 6 мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії , передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 3 групи.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною четвертою статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІII групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІII групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої відповідно до статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А пунктом 2 постанови № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІУ, на думку Верховного Суду України, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Верховний Суд України вже неодноразово висловлював аналогічну правову позицію. Зокрема, у постановах від 30 вересня 2008 року (справа № 21-217во08), 4 листопада 2008 року (справа №21-903во08), 16 вересня 2009 року (справа №21-1293во09) Верховний Суд України указував на можливість застосування положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІУ для розрахунку пенсій чи доплат, передбачених Законом № 796-ХІІ.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив і в постанові від 14 березня 2001 року.
Згідно частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (цією статтею Кодекс доповнено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 183-2, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 р. - залишити без задоволення.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Карпушова
Судді О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Епель О.В.