Справа: № 826/19312/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
07 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк «Новоазовський» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк «Новоазовський» до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк «Новоазовський» (надалі за текстом - «ТОВ «ВП «Новоазовський») звернулось до суду з позовом у якому просило визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - «ДФС України»), Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Міжрегіональне головне управління Міндоходів») щодо відмови у наданні розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, яка оформлена листами №10734/7/99-99-23-04-17 від 17 листопада 2014 р. та № 21152/10/28-10-25-12 від 19 листопада 2014 р. Позивач просив також зобов'язати відповідачів повторно розглянути його заяви про надання розстрочення/відстрочення сплати грошових зобов'язань № 199 від 20 жовтня 2014 р., № 205 від 28 жовтня 2014 р., № 207 від 28 жовтня 2014 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ТОВ «ВП «Новоазовський», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2014 р. ТОВ «ВП «Новоазовський» звернулось до Міжрегіонального головного управління Міндоходів із листом за вих. № 200 у якому просило надати відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань із сплати податку на додану вартість за вересень 2014 р. у сумі 5 418 431 грн. на строк 2 місяці та за жовтень 2014 р. у сумі 940 585 грн. на строк 1 місяць.
До названого листа позивач додав: заяву № 199 від 20.10.2014 р. про надання розстрочення грошового зобов'язання; економічне обґрунтування обставин (підстав) що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу; аналіз фінансового стану ТОВ «ВП «Новоазовський»; графік погашення відстрочених сум; розрахунок прогнозних доходів, що гарантують виконання графіку погашення; сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України; податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 р.; баланс (звіт про фінансовий стан); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 р.; акт про пожежу 78-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Донецькій області від 30.09.2014 р.; акт про відсутність генерації (вироблення електроенергії) від 27.09.2014 р.; виписки з банківських рахунків; фотоматеріали пошкодження обладнання.
Листом № 206 від 28 жовтня 2014 р. ТОВ «ВП «Новоазовський» направило до Міжрегіонального головного управління Міндоходів: заяву № 205 від 28.10.2014 р. про відстрочення грошових зобов'язань, строк сплати яких не настав, за вересень 2014 р. у сумі 5 418 431 грн. на 12 місяців та за жовтень 2014 р. у сумі 940 585 грн. на 12 місяців; економічне обґрунтування обставин (підстав) що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу; аналіз фінансового стану ТОВ «ВП «Новоазовський»; графік погашення відстрочених сум; розрахунок прогнозних доходів, що гарантують виконання графіку погашення; сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України; податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 р.; баланс (звіт про фінансовий стан); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 р.; акт про пожежу 78-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Донецькій області від 30.09.2014 р.; акт про відсутність генерації (вироблення електроенергії) від 27.09.2014 р.; виписки з банківських рахунків; фотоматеріали пошкодження обладнання.
У цей же день листом № 208 позивачем подано до Міжрегіонального головного управління Міндоходів: заяву № 207 від 28.10.2010 р. про відстрочення грошових зобов'язань, строк сплати яких не настав, за вересень 2014 р. у сумі 5 418 431 грн. на 12 місяців з погашенням зобов'язання рівними частинами та за жовтень 2014 р. у сумі 940 585 грн. на 12 місяців з погашенням зобов'язання рівними частинами; економічне обґрунтування обставин (підстав) що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу; аналіз фінансового стану ТОВ «ВП «Новоазовський»; графік погашення відстрочених сум; розрахунок прогнозних доходів, що гарантують виконання графіку погашення; сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України; податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 р.; баланс (звіт про фінансовий стан); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 р.; акт про пожежу 78-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Донецькій області від 30.09.2014 р.; акт про відсутність генерації (вироблення електроенергії) від 27.09.2014 р.; виписки з банківських рахунків; фотоматеріали пошкодження обладнання.
17 листопада 2014 р. ДФС України направила на адресу ТОВ «ВП «Новоазовський» та Міжрегіонального головного управління Міндоходів листа № 10734/7/99-99-23-04-17 яким повідомила, що аналіз фінансового стану ТОВ «ВП «Новоазовський» не підтверджує його достатню стабільність для забезпечення поточних розрахунків з бюджетом та виконання умов розстрочення.
Також, 19 листопада 2014 р. Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів складено листа № 21152/10/28-10-25-12 яким позивача повідомлено, що за результатами розгляду поданих ТОВ «ВП «Новоазовський» документів ДФС України не знайшла підстав для надання розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань.
Підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») платникові податків надано право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
За змістом статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк і здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Пунктом 100.1 статті 100 ПК України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 100.2 названої статті ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 100.4 статті 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відповідно до пункту 100.5 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1235 (надалі за текстом - «Перелік»).
За змістом Розділу І цього Переліку обставинами, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є: ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику; загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду; проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва; провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування; виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню; виконання заявником державного оборонного замовлення; здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.
Розділом ІІ Переліку до обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника віднесено обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).
Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1853/24385 (надалі за текстом - «Порядок») для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Згідно пункту 3.2 Розділу ІІІ Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при прийнятті рішення про розстрочення чи відстрочення грошових зобов'язань контролюючим органом з'ясовується існування обставин, що є підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також здійснюється оцінка фінансово-господарського стану підприємства.
У заяві № 199 від 20.10.2014 р. позивач просив надати розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 р. на строк 2 місяці та за жовтень 2014 р. на строк 1 місяць.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВП «Новоазовський» здійснює господарську діяльність у сфері виробництва електричної енергії за допомогою альтернативних та поновлювальних джерел енергії на території Донецької області.
З липня 2014 р. податковий контроль щодо товариства здійснюється Міжрегіональним головним управлінням ДФС.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 р. уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Прийняття цього Указу зумовило проведення антитерористичної операції на сході України.
За даними акту про пожежу від 30.09.2014 р. в результаті пожежі, що сталася 29.09.2014 р. в с. Безіменне, Новоазовського району, Донецької області було пошкоджено обладнання ТОВ «ВП «Новоазовський».
За орієнтовними висновками цього акту причиною пожежі стало влучання артилерійського снаряду.
Саме наведеними обставинами позивач обґрунтовував свої заяви № 199 від 20.10.2014 р., № 205 від 28.10.2014 р. та № 207 від 28.10.2014 р.
Разом з тим, зазначені обставини не є такими, що відповідно до Розділу І Переліку визначені в якості підстав для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника.
Якщо заявник, не маючи належних підстав, зазначає у формі заяви вільно обрану підставу і не додає до неї підтвердних документів, контролюючий орган може не здійснювати аналізу фінансової діяльності платника, а відмовити йому у розстроченні (відстроченні).
Що стосується рішення прийнятого за заявами позивача № 205 від 28.10.2014 р. та № 207 від 28.10.2014 р. про відстрочення грошових зобов'язань, то у цій частині судова колегія зазначає наступне.
При зверненні до контролюючого органу ТОВ «ВП «Новоазовський» підтвердило настання для нього форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області з 01 вересня 2014 р. щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів, Сертифікатом (висновком) про форс-мажорні обставини № 919 виданим Торгово-промисловою палатою України.
Тобто, позивачем було виконано вимоги Розділу ІІ Переліку щодо надання доказів, що підтверджують факт настання (існування) обставин непереборної сили, а відтак контролюючий орган мав надати оцінку фінансово-господарського стану підприємства з метою прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Пунктом 2.1 Розділу ІІ Порядку установлено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми; головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн. гривень; державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.
Згідно пункту 2.3 Розділу ІІ Порядку рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) Міністерства доходів і зборів України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
Відповідно до пункту 100.9 статті 100 ПК України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Таким чином, оскільки позивач у заявах № 205 від 28.10.2014 р., № 207 від 28.10.2014 р. просив про відстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2014 р. у загальній сумі 6 359 016 грн. на строк 12 місяців (із строком сплати, відповідно, 30.10.2015 р. та 30.11.2015 р.) і цей строк виходить за межі бюджетного року, рішення за цими заявами повинна прийняти ДФС України.
При цьому пунктом 3.2 Порядку визначено, що у разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів Міндоходів для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), направлених Міністерством доходів і зборів України Головним управлінням Міндоходів в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центральному офісу з обслуговування ВПП листом № 7017/7/99-99-11-02-03-17 від 05.06.2013 р., Методичні рекомендації розроблено для оцінки фінансово-господарського стану підприємств з метою прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Пунктом 2.2 Розділу 2 Методичних рекомендацій установлено, що після проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства-заявника органом Міндоходів складається висновок, який повинен мати такі основні розділи: загальна характеристика діяльності підприємства (назва, статус та інші реєстраційні дані, структура власників, основні узагальнюючі показники діяльності підприємства за поточний та минулий роки тощо); висновок щодо існування загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу з наведенням обґрунтувань; оцінка фінансово-господарського стану (фінансова, виробнича та інвестиційна діяльність) та висновок щодо платоспроможності або неплатоспроможності підприємства; оцінка резервів поліпшення ефективності функціонування підприємства та висновок про фінансову стійкість підприємства; оцінка забезпечення податкового кредиту; узагальнюючий висновок про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення).
За змістом пункту 3.1 Розділу 3 Методичних рекомендацій під час аналізу фінансового стану підприємства-заявника розраховується, зокрема, коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу (Кз). При значенні Кз більше одиниці підприємство забезпечено високоліквідними оборотними активами для виконання грошових зобов'язань та погашення податкового боргу. Значення Кз менше одиниці свідчить про недостатність таких активів і відповідно про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
У відповідності до наведених вище приписів Порядку та положень Методичних рекомендацій Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів листами № 5703/8/28-10-25-17 від 30.10.2014 р. та № 5886/8/28-10-25-12 від 06.11.2014 р. направлено до ДФС України Висновки щодо можливості розстрочення та відстрочення грошового зобов'язання ТОВ «ВП «Новоазовський».
За змістом цих висновків коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу складає 0,15 у зв'язку з чим існує загроза непогашення позивачем податкових зобов'язань та виникнення податкового боргу.
За таких обставин, ДФС України обґрунтовано прийняла рішення про відмову у розстроченні/відстроченні грошових зобов'язань ТОВ «ВП «Новоазовський».
Колегія суддів не знаходить підстав і для скасування листа Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 21152/10/28-10-25-12 від 19 листопада 2014 р., оскільки ним ТОВ «ВП «Новоазовський» було лише повідомлено про рішення прийняте ДФС України.
Тобто, цей лист Міжрегіонального головного управління Міндоходів не є рішенням в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції помилково зазначив, що позивачем не було подано контролюючому органу економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Як зазначалось вище пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку установлено, що економічне обґрунтування з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Водночас, усі ці документи є додатками до листів, що направлялись позивачем на адресу Міжрегіонального головного управління Міндоходів, а для з'ясування питання чи свідчить це економічне обґрунтування про можливість погашення грошового зобов'язання контролюючим органом і здійснюється оцінка фінансово-господарського стану підприємств.
Разом з тим, оскільки рішення суду попередньої інстанції є правильним по суті, безвідносно до висновків, якими воно обґрунтовано, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги заяву скаржника про зміну (доповнення) до апеляційної скарги, оскільки в порушення приписів ст. 193 КАС України вона була подана під час перерви у судовому засіданні, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк «Новоазовський» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 12 травня 2015 р.
.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.