Головуючий у 1 інстанції - Ікорська Є.С.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
12 травня 2015 року справа № 263/12767/14-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року у справі №263/12767/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Маріуполя (далі - УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя), в якому просила суд визнати неправомірним рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя № 183 від 19.11.2014 року про відмову переведення з одного виду пенсії на інший та зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити позивачеві пенсію в зв'язку з втратою годувальника згідно до ст.37 Закону України «Про державну службу України».
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року (з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 4 березня 2015 року про виправлення описки) позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя № 183 від 19.11.2014 року про відмову ОСОБА_2 у призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_3;
- зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_3 (а. с. 19-20, 29).
Відповідачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а. с. 31).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини у справі.
Позивач ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя та отримує пенсію за віком.
Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1, виданого Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 13.07.2001 року (а. с. 7).
З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, виданого 26.09.2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).
9 жовтня 2014 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя від 19.11.2014 року № 183 ОСОБА_2 відмовлено в переведенні з одного виду пенсії на інший. В обґрунтування відмови пенсійний орган зазначив, що оскільки померлий годувальник за життя отримував пенсію відповідно до Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII, то відсутні підстави для переведення позивача на пенсію у пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (а. с. 9-10).
ОСОБА_3 за життя був на обліку в пенсійному органі і отримував пенсію - довічне утримання, як суддя у відставці за Законом України «Про статус України», при цьому мав право на пенсію за Законом України «Про державну службу», з огляду на положення ст.43 Закону України «Про статус суддів» та Закону України «Про судоустрій та статус суддів2 від 07.07.2010 року №2453-VI.
Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним питанням у справі є правомірність відмови пенсійного органу у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».
За приписами частини 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» ( в редакції чинній на час призначення пенсії померлому годувальнику) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", то і інші питання щодо пенсійного забезпечення повинні вирішуватися на підставі вимог Закону України "Про державну службу".
На час виникнення спірних правовідносин питання щодо призначення, виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вирішувалися згідно ст.138 України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, нормами якої встановлено, що судді, який вийшов у відставку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено спеціальний порядок призначення пенсії (довічного утримання) суддям у відставці, враховуючи особистий порядок державного захисту суддів та їх сімей. Відповідно до спірного рішення відповідача на звернення позивача про переведення на пенсію по втраті годувальника, померлий годувальник отримував саме пенсію (довічне утримання), а не інші види будь-яких виплат. Законодавство, яке регулювало правові питання призначення пенсії суддям у відставці, чітко вказує, що пенсія призначається на умовах Закону України «Про державну службу».
Враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач - ОСОБА_2 має право на переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про державну службу», оскільки вона була дружиною померлого годувальника, перебувала на його утриманні та сама отримувала пенсію за віком. Померлий чоловік позивача також мав право на отримання державної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Саме право померлого на отримання наведеної пенсії, а не фактичне отримання останнім спеціальної пенсії надає право позивачеві на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за положеннями Закону України «Про державну службу».
Таким чином, спірне рішення відповідача №183 від 19.11.2014 року про відмову ОСОБА_2 у переведенні з одного виду пенсії на інший у відповідності до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з втратою годувальника - судді у відставці ОСОБА_3 - є протиправним та підлягає скасуванню. І як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перевести на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно ст.37 Закону України «Про державну службу».
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених судом першої інстанції. При цьому суд першої інстанції вирішивши вірно спір за суттю вимог, про що зазначив в мотивувальній частині постанови, але водночас не повно виклав рішення суду в резолютивній частині постанови. Так, в другому абзаці резолютивної частини постанови не зазначив про визнання рішення протиправним та не зазначив в третьому абзаці резолютивної частини постанови про зобов'язання відповідача перевести позивача на інший вид пенсії по втраті годувальника, розмір якої визначається, виходячи з норм ст.37 Закону України «Про державну службу», також суд допустив помилку, не зазначивши дату зобов'язання відповідача перевести позивача на інший вид пенсії, внаслідок чого резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні.
Крім того, суд відновлюючи порушене право позивача, не визначив дату його відновлення, тобто з якої дати необхідно перевести на інший вид пенсії.
Позивач звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя із заявою про переведення на інший вид пенсії 09.10.2014 року.
Згідно ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» », переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З врахуванням зазначеної норми ст.45 Закону №1058 порушене право позивача підлягає відновленню з 09.10.2014 року, про що необхідно зазначити в резолютивній частині постанови суду.
Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.2, ст. 201, ст. 205 ч.1 п.2, ст. 207, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року у справі №263/12767/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії змінити.
В абзаці другому резолютивної частини постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року у справі №263/12767/14-а після слів «Турченка Павла Івановича» доповнити словом «протиправним».
Абзац третій резолютивної частини постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року у справі №263/12767/14-а викласти в іншій редакції:
«Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя перевести ОСОБА_2 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - судді у відставці ОСОБА_3, згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» з 9 жовтня 2014 року.
В решті постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 січня 2015 року у справі №263/12767/14-а залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф.Ханова
Е.Г.Казначеєв