22 квітня 2015 рокусправа № 808/1916/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р.
у справі № 808/1916/14
за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Український графіт»
про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 66553, 80 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 66553, 80 грн.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію та є колишніми працівниками позивача. Крім того, судом першої інстанції вказано про обов'язок підприємства відшкодовувати Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Спискоми № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України та Ради Міністрів СРСР.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року скасувати. Винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
Відповідач вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Відсутній законодавчо встановлений обов'язок відповідача з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які було призначено на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач також посилається на порушення норм ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. №21-1, в частині стягнення з позивача доплат за понаднормовий стаж. Також зазначає, що Пенсійним фондом не надано доказів того, що такі витрати фактично понесені позивачем.
Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких названа особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.
Представники сторін до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до приписів ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.
Позивачем по вказаним пенсіонерам було здійснено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 за період грудень 2013 року, за січень, лютий 2014 року. Зазначені розрахунки були отримані позивачем протягом грудня 2013 - лютого 2014 року.
Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій вищевказаним особам (колишнім працівникам відповідача) за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, розмір яких становить 66553, 80 грн.
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Отже, саме на працедавця приписами чинного законодавства покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Оскільки відповідно до норм Інструкції № 21-1 обов'язок щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пов'язаний з отриманням розрахунків, що надсилаються органами Пенсійного фонду України на початку року, платникам не надано право ухилятись від виконання цього обов'язку з посиланням на не підтвердження органами Пенсійного фонду України фактично понесених витрат, а саме - відсутність доказів виплати цих коштів пенсіонерам.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що законодавчо передбачено обов'язок платників збору відшкодовувати виплачені їх працівникам пільгові пенсії, призначені відповідно до статті 13 Закону № 1788, а також фактичні витрати на їх виплату і доставку.
Крім того, відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Форма розрахунків затверджена в додатку № 7 до Інструкції № 21-1 і має назву «Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників)». Отже, доводи відповідача щодо відсутності у останнього обов'язку здійснювати відшкодування витрат, понесених Пенсійним фондом на виплату та доставку пенсій за Списком № 1, спростовується викладеним вище.
Щодо доводів відповідача з приводу ненадання позивачем доказів фактичного понесення витрат колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2), на 1 січня кожного року органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами.
На вимогу платника органи Пенсійного фонду проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників (абз.2 п.9.2 Порядку № 21-2).
Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення. (абз.3 п.9.2 Порядку №21-2).
При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством. (абз.4 п.9.2 Порядку №21-2).
Отже, відповідач не позбавлений можливості з'ясувати питання щодо фактичної виплати пенсії під час звірки.
Позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року.
Відповідач заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсій за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 66553, 80 грн. не погасив.
Щодо доводів відповідача про безпідставне стягнення з нього разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з п. 6.6 Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, витрати на виплату підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Доплата за понаднормовий стаж, передбачена ст. 28 Закону № 1058, як складова частина пільгової пенсії та входить до структури останньої. Названа доплата встановлена Законом № 1058 та фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому підлягає відшкодуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги про відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 та ст.100 Закону «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають відповідний стаж роботи до 01.01.1992р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В постанові Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014р. по справі К/800/39460/13 висловлено правову позицію стосовно того, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених відповідачем після січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-ІV).
Названу правову позицію підтримано постановою Верховного Суду України, винесеною по справі К/800/39460/13 08.07.2014 року.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 р. - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 808/1916/14 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко