23 квітня 2015 року
справа № 403/4891/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора
на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012р. у справі №403/4891/12
за позовом Приватного підприємства "Шанс"
до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради
за участі прокурора
про визнання протиправними дій,
Приватне підприємство "Шанс" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Шанс») звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - відповідач, виконавчий орган) в частині затвердження акту №2 від 07.02.2012р., складеного комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок; скасування рішення відповідача №49 від 08.02.2012р. про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок у частині затвердження акту №2 від 07.02.2012р. щодо нарахування збитків заподіяних позивачем.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що збитки, вказані в оскаржуваних рішеннях, безпідставні, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача з метою оформлення договорів на право користування землею.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відсутність оформленого права користування земельною ділянкою у ТОВ «Шанс» є бездіяльністю відповідача, дії відповідача щодо затвердження актів комісії з визначення розміру збитків є протиправним, оскільки відсутні підстави для нарахування збитків та при їх розрахунку було порушено процесуальний порядок такого нарахування, у зв'язку з чим прийняте рішення є незаконним.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Прокурор оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Прокурор стверджує, що земельна ділянка використовується позивачем без державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку ,що є порушенням вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, тому збитки, вказані в оскаржуваних рішеннях, обґрунтовані.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, 20 червня 2001 року між ПП «Шанс» та відповідачем було укладено договір № 1913 на право тимчасового користування земельною ділянкою за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, в районі будинку № 58. Строк дії даного договору закінчився 19.08.2002 року.
Після закінчення строку дії договору, 03 лютого 2003 року відповідач своїм рішенням затвердив акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію літнього кафе на займаній земельній ділянці, дозволено ПП «Шанс» ввести літнє кафе в експлуатацію та зобов'язано «Шанс» замовити у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів оформлення правовстановлюючих документів.
Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08 лютого 2012 року винесено рішення №49 про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді приватним підприємством «Шанс» від 07 лютого 2012року.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
За приписами ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Частиною 1 статті 211 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;
б) самовільне зайняття земельних ділянок;
в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
е) знищення межових знаків;
є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
ж) непроведення рекультивації порушених земель;
з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Матеріали справи підтверджують, що позивачем неодноразово приймалися заходи щодо оформлення права користування на займану земельну ділянку, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натурі від 2008 року, також договором на проведення робіт по передачі земельної ділянки у користування від 04 грудня 2008 року, містобудівними та інженерно-технічними висновками Головного архітектурно-планувального управління міської ради від 2009 року.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам визначений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, пунктом 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть к відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Нарахування збитків, завданих власникам землі, повинно проводитися у встановленому процесуальному порядку відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджених Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, а саме:
п. 4.1 Методичних рекомендацій передбачено, що перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення.
п. 4.3 Методичних рекомендацій встановлено, що акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується, що акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною рішення про нарахування збитків. Проте, відповідачем не було надано до копії рішення акту обстеження земельної ділянки, що є порушенням процесуального порядку визначення нарахування збитків.
Про відсутність підстав для нарахування збитків також зазначається в Постанові Вищого господарського суду України від 15 листопада 2011 року у справі №40/1-11, за результатами розгляду касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області стосовно звільнення самовільно зайнятої ПП «Шанс» земельної ділянки та стягнення шкоди, якою встановлено, що земельна ділянка займається ПП «Шанс» - без ознак самовільного, одночасно ВГС України встановлено, що не підлягає стягненню матеріальна шкода.
Крім того, як свідчать матеріали справи (а.с.16-34), позивач, починаючи з моменту спливу терміну дії договору оренди даної земельної ділянки намагався вирішити питання щодо продовження цих правовідносин, проте оформити орендні правовідносини щодо вказаної земельної ділянки йому вдалося лише 01.07.2014р. (а.с.128-142).
Колегія суддів приймає до уваги зазначені обставини на користь позивача, оскільки з його боку приймалися усі можливі заходи узаконення користування землею.
За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не заперечував про зайняття ПП «Шанс» земельної ділянки без відповідних договорів після закінчення строку дії договору, тому не мав права нараховувати збитки за відсутністю документів на право користування земельною ділянкою.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012р. у справі №03/4891/12 залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2012р. у справі № 403/4891/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна