14 квітня 2015 рокусправа № 390/1077/13-а(2а/390/36/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року по справі №390/1077/13-а (2а/390/36/14) за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградське рудоуправління" до Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Кіровоградське районне управління юстиції, Об'єднане комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання протиправними дій, -
ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» звернулося до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Обознівської сільської ради Кіровоградського району та області, треті особи: Кіровоградське районне управління юстиції, Об'єднане комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме на багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_1., а також скасування рішення реєстратора Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 05.11.2012. про державну реєстрацію права власності на цей будинок.
В обґрунтування позову зазначено, що вказаний будинок перебуває на балансі ПАТ «Кіровоградське рудоуправління», що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Рішення від 18.10.2012 Обознівської сільської ради, на підставі якого відповідачем отримано оскаржуване свідоцтво про право власності, скасоване адміністративним судом, а тому просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності.
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14.10.2014 адміністративний позов задоволено повністю: визнані незаконними дії Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області з оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.11.2012 НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 на територіальну громаду Обознівської сільської ради в особі Обознівської сільської ради, та зазначене свідоцтво визнане недійсним і скасоване.
Крім того, скасоване рішення реєстратора Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 05.11.2012 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 на територіальну громаду Обознівської сільської ради в особі Обознівської сільської ради.
В мотивування постанови суд зазначив, що оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.11.2012 НОМЕР_1 видане на підставі рішення відповідача, яке визнане незаконним та скасоване, отже дії відповідача з оформлення свідоцтва про право власності підлягають визнанню незаконними, відповідно, оформлене свідоцтво є недійсним та підлягає скасуванню, а також підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію права власності.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем - Обознівською сільською радою та третіми особами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10 подані апеляційні скарги, згідно яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неправильно встановлені обставини справи, просили постанову суду скасувати та у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, відповідачем було зазначено, що обставини набуття позивачем права власності на спірний будинок не є доведеними. Оформлення відповідачем свідоцтва про право власності було здійснено правомірно. Обознівська сільська рада, як представник територіальної громади, членами якої є мешканці квартир у спірному будинку та які за власні кошти добудували цей будинок, є учасником будівництва спірного будинку. Також відповідач не погоджується з позицією суду стосовно того, що оскільки спірне свідоцтво про право власності оформлено на підставі рішення відповідача, яке визнане незаконним і скасоване, відповідно, свідоцтво про право власності є недійсним та підлягає скасуванню, а також підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію права власності. З цього приводу відповідач послався на Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009, за висновками якого ненормативні акти, які приймаються органами місцевого самоврядування, передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Порушення судом процесуального закону відобразилося в тому, що прийнявши клопотання про витребування додаткових доказів, суд не вчинив відповідних дій щодо їх витребування. Крім того, після виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі, у визначену судом дату і час проголошення судового рішення учасникам процесу було запропоновано лише ознайомитися з вступною та резолютивною частинами судового рішення поза межами зали судового засідання, що є порушенням ст.167 КАС України.
Третіми особами - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 в обґрунтування доводів апеляційної скарги було також зазначено про відсутність доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірний будинок, оскільки перебування будинку на балансі позивача не є доказом права власності, а тому ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» не є належним позивачем у справі. На думку апелянтів суд не врахував докази, представлені третіми особами, щодо витрат, які пов'язані з будівництвом отриманих квартир, та виконувалися власними силами і за власний рахунок. Таким чином, висновки суд про встановлені обставини не в повній мірі відповідають дійсності, письмові докази, надані третіми особами, не досліджені належним чином, в зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню та апелянти просять суд апеляційної інстанції прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача щодо доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, як безпідставну, а постанову суду - без змін.
Представники третіх осіб - Кіровоградського районного управління юстиції та Об'єднаного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», у належний спосіб повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що не є перешкодою для апеляційного розгляду справи згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Представник третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 не був допущений ухвалою колегії суддів апеляційного суду до участі у справі у зв'язку з відсутністю довіреності на представлення інтересів цих осіб, оформленої у відповідності з вимогами ст.58 КАС України.
Заслухавши пояснення сторін та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції послався на обставини, встановлені судовим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 в адміністративній справі № 1170/2а-4054/12 за позовом прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області до Обознівської сільської ради, третя особа - ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» про визнання незаконним та скасування рішення від 18.10.2012 № 260. Постанова суду набрала законної сили 06.11.2013 відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Зокрема, суд зазначив, що будинок НОМЕР_2 перебуває на балансі ПАТ "Кіровоградське рудоуправління» оскільки побудований ним та введений в експлуатацію. Крім того, перебування будинку на балансі ПАТ «Кіровоградське рудоуправління» встановлено ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013. Оскільки оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.11.2012 НОМЕР_3, на підставі якого прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 05.11.2012, було отримано на підставі рішення відповідача про оформлення права власності на зазначений будинок від 18.10.2012 № 260, визнаного протиправним та скасованого в судовому порядку, отже свідоцтво про право власності є недійним і підлягає скасуванню, а також підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію права власності. Суд першої інстанції, в тому числі, звернув увагу на порушення прав позивача, які підлягають захисту, а саме вказав, що оформлене свідоцтво про право власності та наступна державна реєстрація права власності створюють позивачеві перешкоди в оформленні права власності на зазначений будинок на своє ім'я.
Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, а прийнята постанова суперечить матеріальному та процесуальному законам, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач оспорює свідоцтво НОМЕР_4 про право власності відповідача на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1, на підставі якого проведено державну реєстрацію права згідно рішення державного реєстратора від 05.11.2012. Позивач вказує на те, що рішення відповідача № 260 від 18.10.2012, на підставі якого видане спірне свідоцтво про право власності, визнане незаконним та скасоване постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 № 1170/2а-4054/12, що набрало законної сили 06.11.2013, а тому як свідоцтво про право власності, так і рішення про державну реєстрацію права власності є протиправними та підлягають скасуванню.
Слід зазначити, що судом першої інстанції вирішено вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що прийняте реєстратором Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» від 05.11.2012, при цьому суб'єкт владних повноважень, рішення якого скасоване, не залучений до участі у справі в якості відповідача.
В мотивувальній частині постанови суд зазначив про порушення відповідачем права позивача щодо оформлення права власності на спірний будинок, при цьому не було надано належної оцінки щодо існування між сторонами та третіми особами - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 - спору про право власності на будинок в цілому, а також на окремі квартири у цьому будинку, на які третіми особами отримано право власності та оформлені свідоцтва про право власності, правомірність яких не оскаржена. Так, право власності третіх осіб на квартири №№ 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10 в спірному будинку АДРЕСА_1 підтверджено свідоцтвами про право власності (т. 2, ар.с. 107-108, 125, 134, 147-148, 157, 162-163). Вказані свідоцтва про право власності видані на підставі розпоряджень відповідача від 13.12.2012.
Отже, у даному випадку, спір про право існує як між сторонами, так і між позивачем і третіми особами - власниками квартир у спірному будинку.
Крім цього, як вірно зазначено відповідачем, правовстановлюючий документ на спірний будинок у позивача відсутній, оскільки згідно ч.4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно. Які підлягають державній реєстрації виникають відповідно до закону. Отже, правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності на нерухоме майно, є лише свідоцтво про право власності, як це передбачено ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Відповідно до ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу
Правова позиція Верховного Суду України, що викладена у постанові від 02.12.2014 у справі за позовом фізичної особи до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов'язання забезпечити житлом, спрямовує суди при вирішенні подібних справ враховувати приписи ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, приписи п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства.
В даному випадку, враховуючи наявність правовстановлюючих документів на спірний будинок та квартири в цьому будинку, а також зазначаючи щодо наявності спору про право, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на те, що за формальними ознаками предметом даного спору є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, тим не менш даний спір належить вирішувати згідно цивільного законодавства.
Також у постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти АРК в інтересах Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища до Кореїзської селищної ради, управління Державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялті АРК, треті особи: Державна адміністрація парків і пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Масандрівський», «Місхорський», громадяни - особа 10, особа 11, особа 12, особа 13, особа 14, про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.
Як зазначалось вище, після залучення до участі у справі третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, судом першої інстанції було встановлено на підставі відповідних доказів щодо оформлення відповідно до чинного законодавства права власності позивача на будинок АДРЕСА_1, а також на окремі квартири в цьому будинку за відповідачем та третіми особами. Колегія суддів зазначає, що на момент державної реєстрації прав власності рішення відповідача № 260 від 18.10.2012, на підставі якого видане спірне свідоцтво про право власності, та свідоцтва про право власності третіх осіб, було чинним. Наведені обставини вказують на неспроможність доводів позивача з приводу постановленої Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали від 11.03.2014. Даною ухвалою скасовано ухвалу Кіровоградського районного суду від 23.12.2013 про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте, вищевказані обставини встановлені судом першої інстанції після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, проте належна оцінка цим обставинам не надана.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Отже, з урахуванням наведеного, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки за наведених обставин спір про право виник між юридичними особами, то у відповідності до ст.16 ГПК України даний спір має вирішуватися за правилами цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 160, 203, 206 КАС України, суд
Апеляційні скарги Обознівської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року по справі №390/1077/13-а (2а/390/36/14)- задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2014 року по справі №390/1077/13-а (2а/390/36/14)- скасувати.
Провадження у справі №390/1077/13-а (2а/390/36/14)- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай