30 квітня 2015 рокусправа № 804/500/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року по справі № 804/500/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариство "Актабанк" Приходько Юлії Вікторівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ "АКТА Банк" на підставі договору №В20-207637/Т банківського вкладу "Класік" від 07.08.2014 року;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи на ліквідацію в ПАТ "АКТА Банк" Приходько Ю.В при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ "АКТА Банк" на підставі договору №В20-207637/Т банківського вкладу "Класік" від 07.08.2014 року;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу на ліквідацію в ПАТ "АКТА Банк" Приходько Ю.В. включити ОСОБА_1 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "АКТА Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі її вкладу, але не більше суми граничного розміру, що можлива до виплати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Під час розгляду справи, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акта Банк" Приходько Юлія Вікторівна заявила клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи в порядку кримінального судочинства №1201504003000067. До клопотання представником додано копію заяви про злочин, поданої в порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України прокурору міста Дніпропетровська та витяг з кримінального провадження №12015040030000067.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року клопотання представника відповідача задоволено, провадження в адміністративній справі зупинено, з підстав передбачених ст.156 КАС України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі з підстав передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України. За позицією позивача, у даному випадку могло б бути зупинено провадження
виключно у тому разі, якщо б існували перешкоди в розгляді даної адміністративної справи через вирішення іншої справи в порядку кримінального судочинства, що має відношення до цієї справи саме до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Оскільки, у провадженні інших суддів не перебуває на розгляді справа, яка розглядається в порядку кримінального провадження та яка стосується цієї справи, то у суду були відсутні правові підстави для зупинення провадження. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що сам факт внесення до ЄДР відомостей про кримінальне провадження, не є підставою для зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наступного.
До суду подане клопоатння про зупинення провадження у справі, відповідач зазначав, що 21.01.2014р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Приходько Юлією Вікторівною до прокуратури м.Дніпропетровська було подано заяву про злочин в порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України.
Вказана заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03.02.2015 року.
Згідно витягу з кримінального провадження №12015040030000067 із правовою кваліфікацією за статтею 190 частиною 3 Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення із такою фабулою:
"16.09.2014 року постановою правління НБУ №576 ПАТ "АктаБанк" віднесено до категорії неплатоспроможних та з цього часу виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб постановила рішення №90, яким розпочала з 17.09.2014 року процедуру виведення ПАТ "АктаБанк" (ЄДРПОУ 35863708) МФО 307394, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 53, з ринку шляхом запровадження в ньому касової адміністрації на період з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року. В ході роботи тимчасової адміністрації установлено групу осіб з числа вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на не менше 200 тис. грн., тобто граничний розмір відшкодування вкладів Фондом, зокрема, встановлено, що 07.08.2014 року Постановою правління НБУ ПАТ "АктаБанк" віднесено до категорії проблемних, а операції із залученням вкладів та відкриття поточних рахунків для фізичних осіб зупинені, але протягом липня-серпня 2014 року клієнти банку, які мали на депозитних рахунках ПАТ "АктаБанк" грошові кошти у сумах, що перевищують гарантовану Фондом суму у розмірі 200 тис. грн. та деякі юридичні та фізичні особи (ФОП) розмістили належні їм грошові кошти в ПАТ "АктаБанк" від імені інших фізичних осіб на депозитних та поточних рахунках в сумах близько 200 тис. грн. Таким чином, шляхом розміщення грошових коштів від імені інших фізичних осіб невстановлена група осіб, яким було завідомо відомо про зупинення діяльності даного банку були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок позики Фонду та згодом після набуття чинності вищевказаних Постанов НБУ звернулись до Фонду з метою незаконного відшкодування завданих збитків" (а.с.60-61).
Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначали, що оскільки Фонд гарантує вклади лише фізичним, а не юридичним особам, в діях ОСОБА_1 відповідачі вбачають намір отримати кошти юридичної особи через створення зобов'язань банку перед громадянами.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є учасниками ТОВ "Укрніхром" ЄДРПОУ 32613928 (а.с.140).
07.08.2014 року платіжним дорученням №1 ТОВ "Укрніхром" перерахував 407095 грн. (а.с.69) на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1, яка є керівником вказаного товариства, як поворотну фінансову допомогу згідно договору №07/08 від 07.08.2014 року (а.с.100-101).
07.08.2014 року ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_1 перерахувала 149500 грн. на свій рахунок із призначенням платежу "залучення коштів на депозит угода В20-207637/Т від 07.08.2014 року" платіжним дорученням №216695 (а.с.66).
07.08.2014 року з рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 перерахувала на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 107995 грн. та 149500 грн. відповідно.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи також свідчать про те, що постановою НБУ від 07.08.2014р. №458/БТ «Про віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії проблемних, встановлено обмеження в його діяльності, а саме було заборонено залучати вклади (депозити) кошти від фізичних осіб, відкривати поточні рахунки (у тому числі карткові) фізичним особам, зараховувати на рахунки фізичних осіб кошти, що переказуються із рахунків, відкритих у ПАТ «Актабанк».
В той же час, рахунок НОМЕР_1 був відкритий 07.08.2014р. о 21:58, а кошти ТОВ «Укрніхпром» перерахувало на такий рахунок о 22:37 07.08.2014р.
Отже, встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про можливі протиправні дії, які вчинені позивачем та які фактично стали підставою для виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з метою вирішення цього спору необхідно надати правову оцінку вищезазначеним діям позивача. Саме з огляду на ці обставини, суд першої інстанції вважав за доцільне зупинення провадження у справі. При цьому, як на правову підставу для зупинення провадження у справі, суд першої інстанції послався на положення ст..156 КАС України, якими, зокрема, передбачено, як обов'язок суду зупинити провадження у справі в разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням (п.3 ч.1 ст.156 КАС України), так і право суду зупинити провадження у справі в разі наявності причин за обґрунтованим клопотанням сторони до терміну, встановленого судом (п.4 ч.2 ст.156 КАС України).
Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що підставою для зупинення провадження у справі у відповідності до п.3 ч.1 ст.156 КАС України є не наявність факту внесення до ЄДР відомостей про кримінальне провадження, а наявність справи, яка розглядається судом в порядку кримінального судочинства.
В той же час, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.4 ч.2 ст.156 КАС України. При цьому, як вбачається з апеляційної скарги, вказані висновки суду першої інстанції позивачем не спростовуються.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року по справі № 804/500/15 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2015 р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк