04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" травня 2015 р. Справа№ 911/1329/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Лобаня О.І.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання
від 06.05.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 (повне рішення складено та підписано 29.07.2014)
у справі №911/1329/14 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про знесення самочинно збудованого майна,-
Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудоване майно, а саме - криту зупинку громадського транспорту та об'єкти торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області та привести земельну ділянку на проспекті Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області до первісного стану. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 2 436,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 та прийняти нове рішення суду, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою від 13.08.2014 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №911/1329/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою від 22.10.2014 Київським апеляційним господарським судом згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі №911/1329/14 було зупинено до вирішення пов'язаної справи №810/4657/14 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, що знаходиться в провадженні Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою від 06.04.2015 Київським апеляційним господарським судом поновлено провадження у справі №911/1329/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача надали свої пояснення й заперечення проти доводів апеляційної скарги та просили рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Представник відповідача брав участь у судовому засіданні, надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2013 між міським комунальним підприємством «Ресурс» (орендар) та ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки до 19.12.2061, за умовами якого орендар зобов'язався передати, а суборендар - прийняти в суборенду земельну ділянку з наступними характеристиками: - місце розташування - місто Українка, в районі буд. 4 та буд. 6 по проспекту Дніпровський, Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151000:01:028:0007, розмір - 0,0150 га (150 кв. м); цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті. Договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано за №1677. Вказане право суборенди земельної ділянки 29.08.2013 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
На виконання п. 1.1. договору суборенди земельної ділянки позивач передав відповідачу в суборенду земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 29.08.2013, підписаним обома сторонами договору.
30.03.2012 між ОСОБА_2 та міським комунальним підприємством «Ресурс» укладено інвестиційний договір, згідно з п. 1.2. інвестор своїми силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання тощо) здійснювати фінансування виготовлення проекту земле відводу, інвестування будівництва об'єкту інвестування, а підприємство - створює умови для реалізації будівництва.
29.12.2012 за №115 МУОЗ відділом містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки,які є вихідними даними для проектування об'єкта будівництва, а саме: «Спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті по проспекту Дніпровський (біля житлових будинків №4 і а №6) в м. Українка Обухівського району Київської області».
02.09.2013 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Діамант проект» укладено договір №Д-02/09-4 на здійснення проектування та авторський нагляд, відповідно до умов якого, ТОВ «Діамант проект» зобов'язується розробити проектну документацію та здійснити авторський нагляд за якістю виконування будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Будівництво нежилого приміщення - критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті в районі будинку №4 та №6 по пр. Дніпровський в м. Українка.
11.10.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті по проспекту Дніпровський (біля житлових будинків №4 і а №6) в м. Українка Обухівського району Київської області».
Після завершення будівельних робіт та виготовлення технічного паспорту на новозбудований об'єкт, 17.04.2014 Інспекцією державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Української міської ради №66 від 17.04.2014 присвоєно адресу об'єкту нерухомого майна «Крита зупинка громадського транспорту та об'єкти торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті» гр. ОСОБА_2: м. Українка проспект Дніпровський, №5 «Б».
30.04.2014 реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості - криту зупинку громадського транспорту та об'єктів торговельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р., м. Українка, проспект Дніпровський, №5 «Б».
Наказом №1/01-07 від 12.03.2014 відділу містобудування і архітектури «Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.12.2012 №115 МУОЗ» скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки розташованої за адресою: м. Українка, проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6), видані 29.12.2012 за №115 МУОЗ ФОП ОСОБА_2 для спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті.
Наказом №72-«ОД» від 01.04.2014 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.10.2013 №КС082132840362» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.10.2013 №КС082132840362 «Спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків № 4 та № 6) в м. Українка Обухівського району Київської області» замовник (забудовник) - ОСОБА_2.»
У квітні 2014 прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудоване майно, а саме - криту зупинку громадського транспорту та об'єкти торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області та привести земельну ділянку на проспекті Дніпровський (біля житлових будинків № 4 та № 6) в м. Українка Обухівського району Київської області до первісного стану.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки наказом начальника відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12.03.2014 за №1/01-07, які були підставою реєстрації Інспекцією ДАБК у Київській області 11.10.2013 за №КС082132840362 декларації про початок виконання будівельних робіт, скасовані. Також наказом Інспекцієї державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 01.04.2014 за №72-ОД скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.10.2013.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що органи державної влади та посадові особи не можуть скасувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти зміни чи припинення.
Одночасно відповідач зазначив, що станом на момент прийняття наказу про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, будівництво критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури завершено і на вказаний об'єкт виготовлено технічний паспорт, тобто вказаний об'єкт будівництва підлягав введенню в експлуатацію.
Також відповідач вказує, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт за своїм змістом є актом одноразового застосування, який потягнув за собою певні правові наслідки, а саме - вчинення відповідачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт і у позивача були відсутні будь-які правові підстави для її скасування.
При прийняті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що з боку відповідача є істотні порушення будівельних норм і правил, роботи виконано з порушенням встановленого законом порядку, дозвільна документація на будівництво критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області відсутня, а докази у справі підтверджують факт самочинного будівництва спірного об'єкту.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було досліджено той факт, що відповідачем оформлено право власності в порядку передбаченому законодавством на нерухоме майно - крита зупинка громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті.
Також скаржник стверджує, що станом на 06.08.2014 на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в єдиному реєстрі наявний запис про реєстрацію декларації про початок виконання робіт №КС 082132840362 «Спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області».
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності. Зазначені у цій статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт не вимагається. Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.
В силу ст. 39 вищевказаного Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для оформлення права власності на такий об'єкт.
Згідно з п. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, передбачено, що Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно з ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Виходячи із вищенаведених норм чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач у справі у відповідності до вимог ст. ст. 34, 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» отримав декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність спірного об'єкта до експлуатації і в подальшому оформив право власності на нього.
Таким чином, на переконання колегії суддів, підстав для визначення критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області самочинним будівництвом немає.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити судову практику Конституційного Суду України та Верховного Суду України щодо скасування власних рішень суб'єктами владних повноважень.
Так, згідно з п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №21-50а11, де зазначено, що розпорядження, яке є ненормативним правовим актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його використання, не може бути в подальшому скасоване органом, який його прийняв.
Отже, враховуючи те, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт за своїм змістом є актом одноразового застосування, який потягнув за собою певні правові наслідки, а саме: вчинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для її скасування.
Крім того, згідно з ч. 3. ст. 35 ГПК, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 у справі №810/4657/14 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсним та скасування наказу №72-«ОД» від 01.04.2014, про скасування реєстрації декларації про початок виконання робіт від 11.10.2013 №КС 082132840362 «Спорудження критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: проспект Дніпровський (біля житлових будинків № 4 та № 6) в м. Українка Обухівського району Київської області». визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 01.04.2014 №72-«ОД» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.10.2013 №КС 082132840362».
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем порушено будівельні норми і правила та роботи виконано з порушенням встановленого законом порядку, дозвільна документація на будівництво критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торгівельної інфраструктури з можливістю реалізації квитків для проїзду в громадському транспорті за адресою: просп. проспект Дніпровський (біля житлових будинків №4 та №6) в м. Українка Обухівського району Київської області» відсутня.
Щодо посилання прокурора на наказ начальника відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12.03.2014 за №1/01-07 про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 1.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №109 від 07.07.2011, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Так, на час прийняття вказаного вище наказу будівництво критої зупинки громадського транспорту та об'єктів торговельної інфраструктури завершено, на вказані об'єкти був наявний технічний паспорт, тобто вказаний об'єкт будівництва підлягав введенню в експлуатацію, а тому видання вказаного вище наказу немало жодних негативних наслідків для фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та не породжували для неї будь-яких юридичних наслідків.
Вказана обставина підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 за 810\2474\14 і відповідно до ст.35 ГПК України доказуванню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що посилання прокурора на даний наказ є безпідставне.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 25.07.2014 у справі 911/1329/14.
Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слід задовольнити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25.07.2014 у справі №911/1329/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити повністю.
3. Матеріали справи №911/1329/14 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.І. Лобань
Р.В. Федорчук