18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"14" травня 2015 р. № 925/826/15
м. Черкаси
Суддя господарського суду Черкаської області Пащенко А.Д., розглянувши матеріали за позовом приватного підприємства "Мар'янівське" в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Телешуна Ю.В. до приватного підприємства "РЕЗОНАГРО" про стягнення 14 696,70 грн.,
Арбітражний керуючий-ліквідатор Телешун Ю.В. надіслав до господарського суду Черкаської області позовну заяву від 05.05.2015 до приватного підприємства "РЕЗОНАГРО" про стягнення 14 696,70 грн. заборгованості.
Виходячи із приписів пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивач при поданні вказаної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в сумі 1827 грн.
Однак, позивач не подав доказів сплати судового збору із позовної вимоги про стягнення коштів в порядку та розмірі, встановленому Законом. Натомість арбітражний керуючий-ліквідатор приватного підприємства "Мар'янівське" Телешун Ю.В. заявив у позовній заяві клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в сумі 1827 грн. у зв'язку з тим, що постановою господарського суду Полтавської області від 17.02.2015 приватне підприємство "Мар'янівське" визнане банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура стосовно вказаного підприємства, однак підприємство не має у власності будь-якого майна та грошових коштів, а кошти, отримані від витребування дебіторської заборгованості, направляються на погашення вимог кредиторів, тому підприємство не має змогу здійснити сплату судового збору.
Суд вважає клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
В статті 8 Закону України "Про судовий збір" вказано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, за змістом статті 8 Закону звільнення позивача від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Розглянувши клопотання позивача, суддя приходить до висновку, що позивач не вказав у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, та не подав належних доказів цього.
Закон України "Про судовий збір" не включає до переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, підприємства, що визнані банкрутом. Сам факт визнання підприємства - позивача банкрутом не може свідчити про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору. Відсутність на рахунку підприємства коштів для сплати судового збору за подання даної позовної заяви не може свідчити про відсутність необхідної суми коштів в подальшому, адже на підставі постанови господарського суду Полтавської області від 17.02.2015 у справі № 911/69/15 виконується ліквідаційна процедура та вчиняються певні дії відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в результаті яких може реалізовуватися майно підприємства-позивача. Посилання арбітражного керуючого на необхідність погашення заборгованості перед кредиторами за рахунок коштів, які поступають на рахунок підприємства, суд вважає таким, що спростовує його доводи про неможливість сплати судового збору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не вказано та не подано доказів наявності обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановленому Законом розмірі, тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В пункті 4 статті 63 ГПК України вказано, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
З огляду на викладене, позовна заява від 05.05.2015 і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.
Суддя А.Д. Пащенко