Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
про повернення позовної заяви
"12" травня 2015 р. Справа № 911/2017/15
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Закритого акціонерного товариства будівельно-комерційної фірми “Агрогаз”, Київська обл., смт. Макарів
до Громадського об'єднання жителів, забудовників села Миколаївка садових товариств, розташованих в межах Колонщинської сільської ради “Миколаївська громада”, Київська обл., Макарівський р-н, с. Миколаївка
про стягнення 890579,34 грн.
Встановив:
Позовна заява надійшла до суду 08.05.2015р. після повернення ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2015р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України для усунення недоліків.
Повторно подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, оскільки в поданій позовній заяві не усунуто недолік, про який зазначено в ухвалі суду від 13.03.2015р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 890579,34 грн., тобто заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви квитанції № 4127 від 18.02.2015р., позивачем сплачено судовий збір у сумі 13358,69 грн., що не відповідає вимогам пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, тобто 17811,59 грн. Позивачем не доплачено 4452,90 грн. судового збору.
Отже, квитанція № 4127 від 18.02.2015р. не може бути документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Також позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 103/з2 від 08.05.2015р.
Проте, квитанція № 103/з2 від 08.05.2015р. не є документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку, оскільки з призначення платежу квитанції вбачається, що зазначений платіж здійснений “за розрахунково-касове обслуговування при прийомі готівкових платежі та переказів, без ПДВ”.
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 26 аркушах - в першу адресу.
Суддя О.О. Рябцева