ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12 травня 2015 р. Справа № 909/365/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. при секретарі судового засідання Левицький Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ФОП Пересадька Романа Володимировича
вул. В. Симоненка, 26/17, м. Івано-Франківськ,76018
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "LАTOPAPERS"
ВР 202, Rond Point Samale,Bafia, Республіка Камерун
про повернення коштів в сумі 8 320,00 доларів США
за участю представників сторін:
від позивача: Григорчук М.В. - представник, (довіреність б/н від 24.04.14);
від відповідача: не з"явився
ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернувся суб'єкт підприємницької діяльності Пересадько Роман Володимирович із позовною заявою (вх.№5028/14 від 09.04.14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "LАTOPAPERS" (Камерун) про стягнення коштів в сумі 8 320,00 доларів США.
Ухвалою суду від 11.04.14 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.04.14. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.05.14.
Ухвалою суду від 13.05.14 відкладено розгляд справи на 20.11.14, здійснено звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до Міністерства юстиції України для направлення документів дипломатичними каналами ETS LАTOPAPERS LTD (ВР 202, Rond Point Samale, Bafia; Republique de Cameroon), провадження у справі зупинено в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
20.05.14 в судове засідання з"явився представник позивача та просив відкласти розгляд справи. Будь-які докази вручення відповідачу ухвал господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.14 та 13.05.14 і документів по справі до суду не надійшли.
Судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України. Крім того, судом встановлено, що у відносинах між Україною та Камеруном (місцезнаходження відповідача) відсутній чинний міжнародний договір України стосовно вручення судових та позасудових документів. Однак, і Україна, і Камерун є учасниками "Конвенции о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений", Нью-Йорк, 1958р. Оскільки вказаний міжнародний договір передбачає тільки порядок виконання судових рішень і не поширюється на порядок вручення судових документів, то слід вважати, що між Україною та Камеруном відсутній міжнародний договір, який регламентує виконання судових доручень, а тому до застосування підлягає ч.2 ст.125 ГПК України.
Згідно з ст. 125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54 також визначено, якщо у відносинах з запитуваною державою відсутній чинний міжнародний договір України, доручення надсилається Міністерству юстиції України для його направлення через дипломатичні канали.
Враховуючи те, що між Україною та Камеруном відсутній міжнародний договір, на підставі якого можливо було б вручити документи особі, яка проживає на території цієї держави, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється відповідно до ч. 2-4 ст. 126 ГПК України та Розділу II Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень та надсилається до Міністерства юстиції України для направлення дипломатичними каналами.
На підставі вищевикладеного, судом було направлено доручення про вручення відповідачу документів (позовної заяви, ухвал суду) у встановланому законодавством порядку. Листом від 07.07.14 Міністерство юстиції України передало відповідні документи Міністерству закордонних справ для вручення процесуальних документів компетентним органам Камеруну та передачі ETS LАTOPAPERS LTD (ВР 202, Rond Point Samale, Bafia; Republique de Cameroon), однак будь-якого повідомлення про вручення відповідачу вказаних документів до суду не повернено.
З метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом, суд вирішив відкласти розгляд справи та звернутися з повторно з дорученням до Міністерства юстиції України про направлення ухвали від 20.11.14 через дипломатичні канали відповідачу. Листом від 27.01.15 Міністерство юстиції України передало відповідні документи Міністерству закордонних справ України для вручення процесуальних документів компетентним органам Камеруну та передачі ETS LАTOPAPERS LTD (ВР 202, Rond Point Samale, Bafia; Republique de Cameroon), однак повторно будь-якого повідомлення про вручення відповідачу вказаних документів до суду не повернено.
За вказаних обставин суд з огляду на те, що усі можливі доступні способи повідомлення відповідача були використані, вважає за необхідне розглянути матеріали справи за наявними документами.
Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та подані ним докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено контракт купівлі-продажу офісного паперу №LAP96253-ukr. Даний контракт був створений за допомогою обміну електронними листами та, як в ньому зазначено, вступає в силу з 12.09.13. За умовами контракту покупець (позивач) погоджується на купівлю одного 20-футового контейнера (8 000 пачок) офісного паперу формату А4 80 GSM. Ціна контракту - 10 400 доларів США. Умови поставки та оплати:
- день 1 постачальник відправляє Р/І замовнику електронною поштою;
-день 2 замовник оплачує 40%;
-день 4 постачальник відправляє контейнер судноплавній компанії
-день 5 замовник оплачує 40%;
-день 6 строк відвантаження, коносамент, рахунок-фактура, санітарно-гігієнічний сертифікат. Решта 20% ціни мають бути оплачені після прибуття товару в порт призначення - м.Одеса, Україна. Оригінали документів передбачено передати разом з товаром.
Позивач здійснив оплату за даним контрактом на рахунок відповідача, який вказаний в контракті, що підтверджується платіжними документами. Зокрема, 16.09.13 здійснено оплату в розмірі 40% ціни контракту 4 160 доларів США, 26.09.13 здійснено оплату в розмірі 40% ціни контракту 4 160 доларів США. Однак позивач у пункті призначення (порт м.Одеса, Україна) товар не отримав, відповіді на листи зі зверненнями до відповідача не отримав, відповіді на листи зі зверненнями до перевізника траспортне агенство DSLCARGO не отримав.
Як досягли домовленості сторони контракту, всі спори врегульовуються мирним шляхом. Якщо домовленості не досягнуто, то спори в судовому порядку розглядаються в Україні. Цей контракт регулюється та інтерпретується у відповідності до чинних законів республіки Катар, Конвенцією ООН про реалізацію товарів, правилами та нормами Міжнародної торгової палати. (п.17 та п.20 контракту).
Відповідно до ст.5 ЗУ "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
За таких умов суд вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин Конвенцію ООН про договори міжнароної купівлі-продажу, оскільки саме цей міжнародний договір сторони обрали як джерело права для регулювання відносин.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (набула чинності для України 1 лютого 1991 р.) передбачає, що ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:
a) коли ці держави є Договірними державами; або
b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Як встановлено ст.4 Конвенції, ця Конвенція регулює тільки укладення договорів купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, які випливають з такого договору.
Статтею 25 Конвенції передбачено, що порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання
значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не
передбачала б його.
Відповідно до ст.30 Конвенції Продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Конвенції сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором.
Зважаючи на те, що покупець здійснив часткову оплату вартості товару, а саме в розмірі 80% його вартості в порядку, передбаченому Контрактом, однак продавець не здійснив поставку товару на умовах, визначених Контрактом, чим допустив істотне порушення умов Контракту, суд на підставі вищевикладених правових норм приходить до висновку, що сплачені позивачем кошти підлягають до повернення, в зв'язку з чим з відповідача слід стягнути 8 320 доларів США на користь позивача.
За правилами ст.49 ГПК УКраїни у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.5 ЗУ "Про міжнародне приватне право", Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, ст.43,49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з "LАTOPAPERS" LTD (Республіка Камерун) (ВР 202, Rond Point Samale,Bafia, Republique de Cameroon) на користь фізичної особи-підприємця Пересадька Романа Володимировича (вул. В. Симоненка, 26/17, м. Івано-Франківськ,76018; іпн 3051804512) 8 320,00 доларів США (в еквіваленті на час прийняття рішення становить 171 308 грн.80 коп.) та 1 939,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.05.15
Суддя Кобрин О.М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кобрин О. М. 14.05.14