14.05.15р. Справа № 904/1908/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКИЙ ШПАЛОПРОСОЧУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", м. Кривий Ріг
до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ЄВРОМЕТИЗ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 40 280,50 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Голубенко Ж.А. - представник (дов. б/№ від 08.04.2015)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКИЙ ШПАЛОПРОСОЧУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ЄВРОМЕТИЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 40 280,50 грн. за договором поставки № 23/04 від 23.04.2013, з яких: основна заборгованість у розмірі 32 154,00 грн., пеня у розмірі 3 839,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 868,07 грн., 3 % річних у розмірі 418,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 23/04 від 23.04.2013, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 порушено провадження у справі та призначено на 24.03.2015 (суддя Турчин С.О.).
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 24.03.2015 на 15.04.2015.
Розпорядженням керівника апарату суду № 331 від 20.04.2015 у зв'язку з переведенням судді Турчина С.О. до іншого суду відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 904/1908/15 передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2015.
14.05.2015 представник позивача подав заяву, в якій просить суд зменшити розмір пені до 3 817,38 грн., у зв'язку з помилкою при здійсненні розрахунку.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд прийняв заяву позивача до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
23.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКИЙ ШПАЛОПРОСОЧУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (постачальник) та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "ЄВРОМЕТИЗ" (покупець) було укладено договір поставки № 23/04 (а.с.12).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) товар, а покупець зобов'язується прийняти його у свою власність та оплатити на умовах даного договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що поставка товару за даним договором здійснюється партіями. Найменування (асортимент), одиниця вимірювання, кількість, ціна загальна вартість, умови та строк поставки кожної партії товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Сторонами були підписані специфікації № 1 від 23.04.2013 (а.с.16), № 2 від 20.06.2013 (а.с.17), № 3 від 29.07.2013 (а.с.18), № 4 від 12.08.2013 (а.с.19), № 5 від 18.09.2013 (а.с.20), № 6 від 31.10.2013 (а.с.21), № 7 від 12.11.2013 (а.с.22), № 8 від 15.07.2014 (а.с.23), № 9 від 16.09.2014 (а.с.24), в яких сторони узгодили асортимент, одиниця вимірювання, кількість, ціну, умови та строк поставки кожної партії товару.
На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 357 976,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- № К-000000022 від 29.04.2013 на суму 46 846,80 грн.;
- № К-000000027 від 23.05.2013 на суму 158,40 грн.;
- № К-000000038 від 20.06.2013 на суму 61 440,00 грн.;
- № К-000000051 від 29.07.2013 на суму 21 120,00 грн.;
- № К-000000055 від 13.08.2013 на суму 61 440,00 грн.;
- № К-000000070 від 20.09.2013 на суму 34 560,00 грн.;
- № К-000000089 від 05.11.2013 на суму 44 160,00 грн.;
- № К-000000093 від 14.11.2013 на суму 22 096,80 грн.;
- № К-000000050 від 15.07.2014 на суму 44 554,00 грн.;
- № К-000000061 від 16.09.2014 на суму 21 600,00 грн. (а.с.25-34).
Пунктом 2.5 договору встановлено, що у разі якщо інше сторонами не передбачено в специфікаціях, покупець здійснює 100% попередньою оплату вартості партії товару, вказаної у відповідній специфікації, протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації на партію товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до пункту 7 специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9 оплата за партії товару здійснюється покупцем у наступному порядку: 100% від вартості партії товару вказаної в специфікації по факту поставки товару протягом 30 календарних днів.
Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 325 822,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.35-55).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 154,00 грн.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 32 154,00 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.5 договору та п. 7 специфікацій, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32 154,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 6.5 договору у випадку порушення строків оплати за товар, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період такого порушення, за кожен день прострочки.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 15.08.2014 по 02.03.2015 у сумі 3 817,38 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3 817,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 15.08.2014 по 02.03.2015 у сумі 418,49 грн. та інфляційні втрати за період з серпня 2014 по січень 2015 у сумі 3 868,07 грн.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с.7), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 418,49 грн. та інфляційних втрат у сумі 3 868,07 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ЄВРОМЕТИЗ" (49099, м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, буд. 24, кв. 88; ідентифікаційний код 33422264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКИЙ ШПАЛОПРОСОЧУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 26А; ідентифікаційний код 38033032) - 32 154,00 грн. основний борг, 3 817,38 грн. пеню, 418,49 грн. 3% річних, 3 868,07 грн. інфляційні втрати та 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 14.05.2015.
Суддя Я.С. Золотарьова