13.05.15р. Справа № 904/2999/15
За позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА", м. Жовті Води, Дніпропетровської області
про стягнення 74 380,66 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Гавеля Д.В. - представник (дов. № 18/92 від 03.02.2015)
від відповідача: не з'явився
Державне підприємство „Східний гірничо - збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" про стягнення заборгованості за договором на виконання послуг ЦЛ КВПіА ДП „СхідГЗК" № 133/45 від 04.02.2014 в розмірі 74 380,66 грн., з яких 63 076,88 грн. основний борг, 3 787,86 грн. пеня., 601,48 грн. 3% річних, 6 914,44 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на виконання послуг ЦЛ КВПіА ДП „СхідГЗК" № 133/45 від 04.02.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2015.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 31.04.2015 на 13.05.2015.
29.04.2015 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 81 957,29 грн., з яких 63 076,88 грн. основний борг, 3 787,86 грн. пеня., 601,48 грн. 3% річних, 14 490,77 грн. інфляційні втрати.
Суд, виходячи зі змісту даної заяви, розцінює її як заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
04.02.2014 між Державним підприємством „Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" (замовник) було укладено на виконання послуг ЦЛ КВПіА ДП „СхідГЗК" № 133/45 (а.с.10).
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець виконує послуги, вказані в додатку № 1 „Перелік робіт, що підлягають виконанню згідно договору", який є невід'ємною частиною договору, а замовник приймає та оплачує їх виконання.
Сторонами був підписаний додаток № 1 "Перелік послуг, що підлягають виконанню згідно договору" (а.с.14)
Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна сума за договором складає 274 878,96 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 45 813,16 грн.
Відповідно до пункту 2.4 договору оплата послуг здійснюється шляхом 50% попередньої оплати вартості послуг по рахунку виконавця. Остаточний розрахунок за виконані послуги здійснюється на протязі трьох банківських днів після отримання замовником актів приймання-здачі послуг, підписаних відповідальними особами замовника та виконавця відразу після їх виконання, та направлених замовнику не пізніше 2 числа наступного місяця.
Згідно з пунктом 3.1 договору виконавець надає замовнику рахунок для попередньої оплати та акт здачі-приймання робіт.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 75 992,44 грн.:
- № 11-0000177 від 01.07.2014 на суму 9 015,82 грн.;
- № 11-0000176 від 01.07.2014 на суму 55 328,40 грн.;
- № 11-0000231 від 21.08.2014 на суму 2 666,40 грн.;
- № 11-0000219 від 08.08.2014 на суму 8 981,82 грн. (а.с.21,23,25,27).
На виконання умов договору, позивач виконав послуги загальну суму 75 992,44 грн., що підтверджується актами приймання виконаних послуг:
- № 26-07 від 01.07.2014 на суму 9 015,82 грн.;
- № 27-07 від 01.07.2014 на суму 55 328,40 грн.;
- № 32-07 від 21.08.2014 на суму 2 666,40 грн.;
- № 31-07 від 22.08.2014 на суму 8 981,82 грн. (а.с.22,24,26,28).
Таким чином, станом на 01.10.2014 заборгованість відповідача перед позивачем становила 75 992,44 грн.
01.10.2014 між Державним підприємством „Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" (замовник) було укладено графік погашення заборгованості до договору на виконання послуг ЦЛ КВПіА ДП „СхідГЗК" № 133/45 від 04.02.2014 (а.с.35), в якому зазначено, що відповідач погоджується з наявною заборгованістю у розмірі 75 992,44 грн., але не може погасити заборгованість одним платежем, внаслідок чого сторони дійшли згоди укласти графік погашення заборгованості:
- 25 000,00 грн. у період з 01.10.2014 по 31.10.2014;
- 25 000,00 грн. у період з 01.11.2014 по 30.11.2014;
- 25 992,44 грн. у період з 01.12.2014 по 31.12.2014.
Кошти за графіком вносяться не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Відповідачем було частково оплачено надані послуги у розмірі 50 000,00 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 992,44 грн.
Крім того, позивачем додатково були виконані послуги загальну суму 37 084,44 грн., що підтверджується актами приймання виконаних послуг:
- № 38-07 від 29.10.2014 на суму 19 120,80 грн.;
- № 37-07 від 29.10.2014 на суму 8 981,82 грн.;
- № 42-07 від 26.12.2014 на суму 8 981,82 грн. (а.с.30,32,34).
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 37 084,44 грн.:
- № 11-0000298 від 29.10.2014 на суму 19 120,00 грн.;
- № 11-0000299 від 29.10.2014 на суму 8 981,82 грн.;
- № 11-0000360 від 25.12.2014 на суму 8 981,82 грн. (а.с.29,31,33).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду спору за договором № 133/45 від 04.02.2014 становить 63 076,88 грн.
14.11.2014 між Державним підприємством „Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" (замовник) було укладено додаткову угоду № 1 (а.с.19), відповідно до п.4 якої, оплата послуг здійснюється замовником шляхом 100 % попередньої сплати коштів по рахунку виконавця.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 63 076,88 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до графіку погашення заборгованості та пункту 4 додаткової угоди № 1 до договору, строк оплати виконаних послуг є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 63 076,88 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Згідно з частиною 6 саттті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 6.2 договору, у випадку порушення терміну оплати послуг згідно п. 2.4 замовник сплачує виконавцю пеню у відповідності з ст. 231 Господарського кодексу України.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 01.01.2015 по 30.03.2015 у у сумі 3 787,86 грн.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с.66-68), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3 787,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 01.01.2015 по 30.03.2015 у сумі 601,48 грн. та інфляційні втрати за період з 01.01.2015 по 30.03.2015 у сумі 14 490,77 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 601,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 14 490,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Руда" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пров. Капітальний, 2; ідентифікаційний код 19354901) на користь Державного підприємства „Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) - 63 076,88 грн. основний борг, 3 787,86 грн. пеню, 601,48 грн. 3% річних, 14 490,77 грн. інфляційні втрати та 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 13.05.2015.
Суддя Я.С. Золотарьова