12 травня 2015 року Справа № 910/20685/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -не з'явились,
відповідача-не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва "Хрещатик" (далі - КП УЖГ "Хрещатик")
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2015
у справі№910/20685/14
за позовомКП УЖГ "Хрещатик"
до приватного підприємства "Доміно"
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду м.Києва від 11.12.2014 (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (судді: Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.), в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю порушення відповідачем прав та інтересів позивача.
КП УЖГ "Хрещатик" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.16,526 ЦК України, ст.ст.24,154,179,189 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР), ст.ст.3,4,19,29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що виконані приватним підприємством без дозвільної документації роботи по влаштуванню металевої конструкції захисної уловлюючої сітки на головному фасаді (між 2 та 3 поверхами) житлового будинку №3/1 (літ.А) по вул.Заньковецької в м.Києві призвели до погіршення технічного стану та конструктивних елементів будинку, спотворюють його зовнішній вигляд, ставлять під загрозу безпечне користування мешканцями житловими та нежитловими приміщеннями під час проходу в районі змонтованих конструкцій, чим порушуються їхні права та інтереси.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, КП УЖГ "Хрещатик" створене внаслідок реорганізації КП УЖГ "Печерськжитло" шляхом виділу та є балансоутримувачем будинку №3/1 по вул. Заньковецької в м. Києві, про що свідчить рішення Печерської районної у місті Києві ради №47 від 12.06.2007 "Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Печерськжитло" шляхом виділу". Відповідно до Статуту позивача та зазначеного рішення Печерської районної у м.Києві ради від 12.06.2007 №47 він представляє і захищає майнові інтереси територіальної громади Печерського району м.Києва.
12.06.2014р. комісією КП УЖГ "Хрещатик" в складі: заступника начальника відділу експлуатації Казарєз Н.І., провідного інженера відділу експлуатації та благоустрою Чаплюк С.В., майстра технічної дільниці Красінської Т.В. було складено Акт, яким зафіксовано, що під час візуального огляду виявлено, що власниками ПП "Доміно", яке розташоване у підвальному приміщенні вищезазначеного будинку, розпочаті роботи по влаштуванню металевої конструкції захисної уловлюючої сітки на головному фасаді житлового будинку 3/1 по вул. Заньковецької між другим та третім поверхами без дозвільної документації.
Приватне підприємство "Доміно" є власником нежитлових приміщень з №1 по №15 (групи приміщень 45б) загальною площею 195,5кв.м. за адресою: м.Київ, вулиця Заньковецької/Станіславського, 3/1 (літера А) відповідно до договору купівлі-продажу №1078 від 15.03.2007.
На підставі зазначеного вище акту від 12.06.2014 позивачем було винесено припис-попередження №236 від 12.06.2014 з вимогою терміново призупинити роботи по влаштуванню уловлюючої сітки на фасаді будинку 3/1 по вул. Заньковецький над квартирою №25.
13.06.2014р. до позивача звернулось ПП "Доміно" з проханням дозволити встановити захисні уловлюючи сітки між другим та третім поверхами над тротуарною частиною між під'їздами №1 та №2 за адресою: м.Київ, вулиця Заньковецької, 3/1, з метою захисту від частин фасаду, які відокремились та падають на тротуар та від бурульок, які опадають зимою у великій кількості в цьому місті.
У відповідь позивач своїм листом №860/4 від 23.06.2014 повідомив відповідача про те, що обладнання будинку додатковим обладнанням, не визначених проектом забудови будинку та отримання дозволу на їх встановлення здійснюється у відповідності до Правил забудови міста Києва і Правил благоустрою міста Києва; житловий будинок №3/1 по вулиці Заньковецької згідно наказу Міністерства культури і туризму від 07.09.2006 №747/0/16-06 включено до переліку будинків-пам'яток архітектури; погодження пропозицій по влаштуванню металевої конструкції захисної уловлюючої сітки на фасаді таких будинків здійснює Головне управління охорони культурної спадщини. При цьому, позивач відзначив, що він не заперечує проти встановлення захисної уловлюючої сітки між під'їздами №2 та №3 зазначеного будинку при умові: попереднього отримання погодження Головного управління охорони культурної спадщини; надання згоди співвласників сусідніх жилих і нежилих приміщень на встановлення уловлюючої сітки; підтвердження, що ремонтно-монтажні роботи по влаштуванню зазначених металевих конструкцій здійснюватимуться ліцензованою організацією.
При цьому, 18.06.2014р. позивачем було повторно винесено припис-попередження №241 з вимогою терміново призупинити роботи по влаштуванню уловлючої сітки на фасаді будинку 3/1 по вул. Заньковецької над кв. №25.
Листом №668-11 від 10.10.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою терміново надати перелік документів, зазначених у листі від 23.06.2014. При цьому, позивач зауважив, що відповідач, у випадку ненадання обумовлених у листі документів, має негайно за власний кошт демонтувати металеву конструкцію (захисну уловлюючу сітку-козирьок), влаштовану з головного фасаду будинку, над входом до нежитлового приміщення.
Після порушення провадження у даній справі позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду м.Києва від 01.10.2014 вручено відповідачу повідомлення №666/11 від 10.10.2014 про те, що 10.10.2014р. о 14:30 год. відбудеться фотофіксація спеціалістами позивача встановленої металевої конструкції над входом до належних відповідачу приміщень. Також позивач просив направити відповідача свого уповноваженого представника для участі у фотозйомці. 10.10.2014р. позивачем за участю представника відповідача (Чуприна О.М.) було проведено фотофіксацію спірних конструкцій.
Міністерством культури України було надано до матеріалів справи копію наказу Міністерства культури і туризму України №747/0/16-06 від 07.09.2006 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", відповідно до якого спірний будинок по вул.Заньковецької, 3/1 у м.Києві віднесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.
Управління охорони культурної спадщини м.Києва листом №066/03-2784 від 23.10.2014 повідомило про те, що спірний будинок занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури, містобудування та історії місцевого значення, розташовується в центральному історичному ареалі міста Києва та зоні регулювання забудови першої категорії. Також зазначається, що інформація про погодження документації (з 2008 року) та надання відповідного дозволу (з 2012 року) на влаштування приватним підприємством "Доміно" на головному фасаді згаданого будинку уловлюючої сітки в Управлінні відсутня.
Крім того, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом №10758/0/062\27-14 від 05.11.2014 повідомив, що згідно електронної бази Департаменту паспорт фасаду будинку №3/1 по вулиці Заньковецької у м.Києві на погодження до Департаменту не надавався.
Згідно зі ст.ст.179,189 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.
Особи, винні у порушенні правил користування приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових клітин, ліфтів, під'їздів, прибудинкової території несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно чинного законодавства України.
Згідно з п.3.2.8 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель та споруд тільки на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва.
Наказом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2009 №95 затверджений Порядок підготовки дозволів на проектування та реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт об'єктів, перепланування квартир та інших вбудовано-прибудованих приміщень, опорядження фасадів та переведення жилого будинку (жилого приміщення) до нежитлового фонду у м. Києві.
Відповідач не надав належних доказів та не довів наявності в нього виданого у встановленому порядку дозволу на влаштування спірних конструкцій уловлюючої сітки. Також відповідачем не доведено того, що встановлення спірних конструкцій на фасаді будинку було передбачено його паспортом.
Так, у відповідності з Порядком утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2003 № 220/1094, паспорт фасаду є реєстраційним документом, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі при необхідності художнє освітлення усіх фасадів споруди).
Згідно з п.п.2.7,4.1.3,4.3.2,4.3.4,4.3.6 Порядку №220/1094 власники і користувачі будинків, споруд, приміщень оформляють паспорти на фасади об'єктів як обов'язкове доповнення до документу, що посвідчує форму власності. Паспорт фасаду будинку, споруди оформлюється як невід'ємна частина архітектурно-технічного паспорту об'єкта архітектури або окремим документом для існуючих будівель і споруд, на які відсутня первісна проектна документація. Користувачі та власники окремих приміщень повинні мати копію паспорта фасаду з позначенням тієї його частини, яка належить до цих приміщень. Паспорт виконується у 3-х примірниках, один з яких (контрольний) зберігається у Головному управлінню містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), два інших - у Замовника (один для підрядника або іншої третьої особи, один без права передачі). Для об'єкта культурної спадщини додатково готується один примірник паспорта фасаду, який зберігається в Головному управлінні охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Паспорт набуває чинності з моменту затвердження в Головному управлінні містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Проте, згідно з інформацією Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) паспорт фасаду будинку №3/1 по вул.Заньковецької у м.Києві на погодження до Департаменту не надавався.
Згідно рішення Печерської районної у м.Києві ради від 12.06.2007 №47 будинок №3/1 по вулиці Заньковецької у м.Києві перебуває у позивача на праві оперативного управління.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Також згідно зі ст.24 ЖК УРСР житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого фонду і прибудинкової території.
Апеляційний суд правильно зазначив, що як зі змісту норм чинного законодавства, так і з пояснень позивача, не вбачається правових підстав, що передбачали б надання позивачу повноважень звертатися до суду з вимогою усунути порушення, допущені відповідачем у вигляді монтажу уловлюючої сітки на фасаді житлового будинку без дозвільної та проектної документації, чи захищати в суді порушені права співвласників будинку. При цьому, позивачем не наведено доказів, з яких вбачалося б, в чому полягає у спірних правовідносинах порушення цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивача в межах його правового статусу.
Водночас, апеляційна інстанція звернула увагу на те, що згідно зі ст.24 Закону України "Про основи містобудування" державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.
Так, відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 №553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Отже, контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Відтак, апеляційним судом враховано, що у разі порушення відповідачем будівельних норм і правил, позов подає відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, яким не є позивач.
Крім того, спірний будинок занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури, містобудування та історії місцевого значення, розташовується в центральному історичному ареалі міста Києва та зоні регулювання забудови першої категорії, на що посилається позивач.
Відповідно до Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №239/3700 від 11.10.2005, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини (п.5.1); видає накази та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їх територіях і в охоронних зонах, якщо ці роботи ведуться за відсутності затверджених або погоджених з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини чи Головним управлінням програм і проектів, передбачених дозволів або з відхиленнями від них, а також щодо усунення негативних наслідків таких робіт (п.5.14) та має право виступати позивачем у суді з питань порушення законодавства про охорону культурної спадщини, подавати матеріали до прокуратури та інших правоохоронних органів (п.6.5).
Тобто, у разі порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону культурної спадщини", відповідний позов має подати Управління охорони культурної спадщини, а не позивач.
Таким чином, вимагаючи демонтувати спірні металеві конструкції, позивач не довів, які саме з правомочностей, що складають зміст права позивача, порушуються діями відповідача та відновлюються за наслідками задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, уповноваженим звертатися до суду з позовом про зобов'язання усунути відповідні порушення, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, стаття 1 ГПК України чітко передбачає можливість звернення до господарського суду тільки за захистом своїх порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів, а не за захистом прав та інтересів інших суб'єктів господарювання чи громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позов подано КП УЖГ "Хрещатик" безпосередньо в інтересах мешканців житлового будинку №3/1 по вул.Заньковецької в м.Києві поза відносинами представництва.
Однак, чинним законодавством заявник не наділений повноваженнями щодо представництва мешканців житлового будинку (співвласників, орендарів тощо), а законом не передбачено право комунального підприємства безпосередньо звертатись до господарського суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цих фізичних осіб.
Судами достеменно встановлено, що скаржник не довів порушення своїх майнових чи інших прав діями відповідача по влаштуванню металевої конструкції захисної уловлюючої сітки на головному фасаді (між 2 та 3 поверхами) житлового будинку №3/1 по вул.Заньковецької в м.Києві.
З врахуванням приписів ч.7 ст.376 ЦК України, чинного законодавства у сфері містобудування та Закону України "Про охорону культурної спадщини", апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що у разі порушення відповідачем будівельних норм і правил щодо об'єкта культурної спадщини, позов про зобов'язання демонтувати самочинно встановлені металеві конструкції має подавати компетентний орган державної влади (Держархбудінспекція, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА) або орган місцевого самоврядування (Київська міська рада), до яких не належить позивач як господарюючий суб'єкт та балансоутримувач житлового будинку.
При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення своїх цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах в межах його правового статусу.
За наведених обставин, касаційна інстанція не може прийняти до уваги твердження заявника про те, що виконані приватним підприємством без дозвільної документації роботи по влаштуванню металевої конструкції захисної уловлюючої сітки на головному фасаді (між 2 та 3 поверхами) житлового будинку №3/1 (літ.А) по вул.Заньковецької в м.Києві призвели до погіршення технічного стану та конструктивних елементів будинку, спотворюють його зовнішній вигляд, ставлять під загрозу безпечне користування мешканців житловими та нежитловими приміщеннями під час проходу в районі змонтованих конструкцій, чим порушуються їхні права та інтереси.
До того ж, факти погіршення внаслідок дій відповідача технічного стану та конструктивних елементів будинку, спотворення його зовнішнього вигляду, а також існування загрози для безпечного користування мешканцями приміщеннями під час проходу в районі змонтованих конструкцій, мають встановлюватися компетентними державними органами або ж підтверджуватися відповідними експертними висновками, в зв'язку з чим, передчасний висновок заявника з цього приводу має характер припущень.
Колегія також вважає за необхідне зазначити, що громадяни-мешканці житлового будинку, в інтересах яких звернувся позивач з даним позовом, не позбавлені можливості самостійно захистити свої права у порядку цивільного судочинства або звернутися до прокуратури з метою представництва їх інтересів.
Разом з тим, касаційна інстанція відхиляє безпредметні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на ст.ст.3,4,19,29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки спір у даній справі не виник з укладеного між сторонами договору про надання комунальних послуг від 01.06.2007 №218 та не пов'язаний з порушенням відповідачем зобов'язань за цим договором.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі №910/20685/14 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва "Хрещатик" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун