ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
16 квітня 2014 року м. Київ № 826/18813/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., при розгляді справи
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити дії,
28.11.2013р. до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, в якому просить:- визнати неправомірним рішення оформлене листом від 08 серпня 2013р. № 21/3/2- Т-6/14 керівництвом Служби безпеки України у відмові нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, якого визнано інвалідом II (другої) групи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження виходячи зі складу грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - зобов'язати Службу безпеки України провести перерахунок виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок проходження військової служби з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, передбачених частиною другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і виплатити йому різницю між перерахованою та отриманою сумами допомоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2013р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто в порядку п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2013р. скасовано, а матеріали справи №826/18813/13-а направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі № 826/18813/13-а та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 16.04.2014р. судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин з огляду про наступне.
ОСОБА_1 в органах безпеки з 1985 р. по 2010 р., був звільнений з військової служби СБ України у відставку за підпунктом «в» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 63 (за станом здоров'я) наказом Голови СБ України від 02.12.2010 року № 1477-ос.
Матеріалами справи підтверджено, що у 2008 році під час проходження військової служби в ході лікування позивачем виразки шлунку було виявлено такі захворювання: рак кардіального відділу шлунку і абдомінального відділу стравоходу III Б стадії.
17.01.2011 року Центральна медико - соціальна експертна комісія №1 міста Києва встановила позивачу II групу інвалідності: захворювання, отримане в період проходження військової служби.
Так, починаючи з 17.01.2011р. по 10.12.2013рр. позивач систематично протягом тривалого часу проходив лікування основного захворювання (раку кардіального відділу шлунку) у різних медико - санаторних закладах (що підтверджується графіком лікування позивача з січня 2011 по грудень 2013р., що об'єктивно унеможливлювало своєчасне звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд звертає увагу на те, що тяжке захворювання позивача гострої форми не залежали від волевиявлення позивача, а постійні ускладнення перебігу хвороби під час лікування створили перешкоди для своєчасного звернення позивача з даним позовом.
Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що позивачем строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а відтак строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Керуючись положеннями ст.ст. 99, 100, 102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просить:- визнати неправомірним рішення оформлене листом від 08 серпня 2013р. № 21/3/2- Т-6/14 керівництвом Служби безпеки України у відмові нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, якого визнано інвалідом II (другої) групи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження виходячи зі складу грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - зобов'язати Службу безпеки України провести перерахунок виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок проходження військової служби з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, передбачених частиною другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і виплатити йому різницю між перерахованою та отриманою сумами допомоги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Качур