Справа: № 810/671/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
30 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 16 квітня 2014 року податковим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт перевірки № 271/10-36-21/НОМЕР_1 (а.с. 8-9).
В наведеному акті перевірки відображено допущені позивачем порушення, а саме, факт зберігання двох пляшок напою плодово-ягідного збродженого тихого «Стигла вишня» виробництва «Кременчуцький ЛГЗ» 5 лютого 2014 року розливу, міцність 14 %, місткість 0,5 літрів по ціні 18 грн 00 коп. за пляшку на загальну суму 36 грн, які марковані марками акцизного податку з зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,250 грн, що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеної з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме на дату розливу 5 лютого 2014 року напій плодово-ягідний зброджений тихий 0,5 л., 14 % об., повинен маркуватись маркою акцизного податку з зазначенням суми сплати акцизного податку в сумі 3,464 грн. Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Постанова № 1251), така продукція вважається немаркованою.
Зазначені порушення, на думку контролюючого органу суперечать положенням ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (Закон № 481/95-ВР), а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку відповідного зразка.
15 жовтня 2014 року керуючись висновками акту перевірки, податковим органом винесено рішення про застосування фінансових санкцій, яким накладено на позивача штраф у сумі 8500 грн (а.с. 7).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність віднесення алкогольних напоїв до товарів за кодом 2206 00 51 00 «Сидр і пері (без додавання спирту)» позивач належними та допустимими доказами, атому, оскаржуване рішення. є незаконними та необґрунтованими.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз. 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Так, статтею 215 Податкового кодексу України встановлено ставки акцизного податку.
В силу п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з доданням спирту) в розмірі 42,12 грн.; Сидр і перрі (без додання спирту) в розмірі 0,42 грн.
Відповідно до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зберігалися для наступної реалізації алкогольні напої «Стигла вишня» (0,5 літра, об'ємна частка спирту 14%), загальною кількістю 2 пляшки, 0,5 літра, об'ємна частка спирту 14%, вартістю 36 грн, вироблені ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод».
Судом встановлено, що дані пляшки марковані акцизними марками, на яких зазначена сума сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,250 грн., визначеної пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України для товарів за кодом 2206005100 «Сидр і пері (без додавання спирту)» згідно УКТЗЕД.
Висновок відповідача про неналежне маркування алкогольної продукції ґрунтується на тому, що відповідно до пояснень УКТЗЕД та ДСТУ 4836:2007 «Сидри. Загальні технічні умови», затверджених наказом Держспоживстандарту від 10 жовтня 2007 року №255, а також з огляду на міцність напоїв (14%), виявлені алкогольні плодово-ягідні напої: «Стигла вишня», не належать до сидрів за кодом УКТЗЕД 2206005100.
Однак, судова колегія не погоджується з позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.
Відповідно з ТУ У15.9-14216689-044:2009 «Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови» та експертного висновку №К-4-У від 05 лютого 2010 року Черкаської торгово-промислової палати зазначені алкогольні напої виробляються без додавання спирту етилового ректифікованого шляхом зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини з дозволу центральної виконавчої влади України.
Тобто, технологія виробництва вказаних алкогольних напоїв виключає можливість додавання до їх складу спирту етилового ректифікованого або інших спиртів для досягнення відповідно міцності, яка досягається за рахунок зброджування вищевказаних компонентів.
Так, відповідно до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, визначальною умовою, що розмежовує види алкогольних напоїв, які згідно УКТЗЕД належать до товарної групи 2206 00 для цілей оподаткування акцизним податком є наявність у їх складі доданого спирту.
Разом з тим, як вбачається з експертного висновку №К-4-У від 05 лютого 2010 року Черкаської торгово-промислової палати, напої плодово-ягідні зброджені в асортименті «Стигла лісна ягода», «Стигла горобина», «Стигла клюква», «Стигла слива», Стигла еживіка», «Стигла смородіна», «Стигла вишня», що виготовляються відповідно до ТУ У 15.9-14216689-044:2009, у відповідності з вимогами УКТЗЕД класифікуються у товарній підкатегорії під кодом 2206005100.
Також, з метою підтвердження правомірності віднесення перелічених вище алкогольних напоїв до товарів за кодом 2206 00 51 00 «Сидр і пері (без додавання спирту)» позивач надав суду наступні копії документів: лист ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» від 26 січня 2015 року № 14 (а.с. 13-14); ліцензію ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» серія АВ № 577054 та додатку до неї серія ПВ № 002398 (а.с. 15-16); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10 червня 2011 р. № 05.03.02-04/63123 виданого Державною санітарно - епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України (а.с. 17); «Технічних умов» ТУ У15.9-14216689-004:2009 (а.с. 18-28).
Таким чином, судом встановлено, що висновок викладений в Акті перевірки, стосовно того, що маркування товару марками акцизного податку на яких зазначено суми акцизного податку сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, є таким, що не відповідають дійсності.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення Білоцерківської ОДПІ №271/10-36-21/НОМЕР_1 є протиправними та такими, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
Л.О. Костюк
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Костюк Л.О.