Ухвала від 30.04.2015 по справі 2а-5317/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5317/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

28 вересня 2011 року ТОВ «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, просило: визнати протиправним та скасувати наказ Бориспільської ОДПІ Київської області №547 від 11.07.2011 (наказ №547); визнати протиправними дії Бориспільської ОДПІ Київської області, що пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі якого складений акт « 487/7/23-1/36803875 від 11.07.2011.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В результаті розгляду апеляційної скарги, Київським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задоволено частково, шляхом скасування постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 та закриття провадження у даній справі.

Однак, в ході касаційного перегляду рішення апеляційного суду, Вищим адміністративним судом встановлено допущення Київським апеляційним адміністративним судом порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим постановив ухвалу, якою касаційну скаргу ТОВ «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» задоволено частково, шляхом скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 у справі №2а-5317/11/1070 скасувати та направлення даної справи для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено колегією суддів, у липні 2011 року заступником начальника відділу податкової міліції Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано службову записку від 08.07.2011 № 2857/7/26-34 про ініціювання перевірки TOB «Торгово-промислова компанія «ТЕХНОМАШПОСТАЧ»з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з березня 2011 року по травень 2011 року.

У подальшому начальником Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області видано наказ від 11.07.2011 №547 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ТЕХНОМАШПОСТАЧ». У наказі визначено підстави проведення такої перевірки, а саме - відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України. Граничний строк завершення перевірки наказом визначено 11.07.2011.

11 липня 2011 року податковим органом складено повідомлення від 11.07.2011 №103 для позивача про проведення позапланової невиїзної перевірки TOB «Торгово-промислова компанія «ТЕХНОМАШПОСТАЧ».

Цього ж дня, посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області складено Акт за № 210/23-1/36803875 про неможливість вручення наказу від 11.07.2011 № 547, у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням.

В результаті проведення документальної невиїзної перевірки Бориспільської ОДПІ було складено акт від 11.07.2011 №487/7/23-1/36803875, про результати з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ.

Вважаючи порушенням своїх прав та інтересів з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарювання звернувся за захистом до суду.

При винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказ №547 видано неправомірно, з порушенням встановленої процедури та у супереч вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, дії відповідача, які пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт, є протиправними.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Тому надсилання платникові запиту у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 ПК, є обов'язковою передумовою призначення податкової перевірки в порядку підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК.

Втім, з установлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що запит в порядку наведеної норми ПК платникові в установленому порядку не надсилався.

До того ж, згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК (у редакції, що діяла на час проведення спірної податкової перевірки) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій викладено правову позицію, згідно з якою лише дотримання контролюючим органом умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Керуючись наведеною позицію Верховного Суду України, з огляду на установлені судом першої інстанції обставини справи щодо недотримання Інспекцією підстав, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пов'язує можливість призначення податкової перевірки, та порядку повідомлення платника про проведення такої перевірки, передбаченого пунктом 79.2 статті 79 ПК,

Разом з тим, судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на належне відправлення запиту щодо надання інформації та відправлення копії наказу, що підтверджується актами про неможливість вручення наказу, довідками Бориспільської ОДПІ про не встановлення місцезнаходження платника податків та листами, які повернулись без вручення адресату - ТОВ «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» (а.с. 57-63), з огляду на те, що дані листи датовані груднем 2010 року, тобто за сім місяців до проведення перевірки, яка відбувалась у липні 2011 року. Більше того, апелянт не надав суду жодних доказів про направлення позивачу наказу, як-то опису вкладень, що підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про порушення вимог п.79.2 ст. 79 ПК України (а.с.62).

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що враховуючи приписи частини другої ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, дії відповідача щодо проведення перевірки без дотримання приписів податкового законодавства України є протиправними.

Водночас, слід зауважити, що аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України, а саме в ухвалах від 03 лютого 2015 року (справа № К/800/49115/14) та від 19 березня 2015 року (справа № К/9991/55992/11).

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Попередній документ
44095728
Наступний документ
44095730
Інформація про рішення:
№ рішення: 44095729
№ справи: 2а-5317/11/1070
Дата рішення: 30.04.2015
Дата публікації: 14.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:; контролю за додержанням податкового законодавства