23 квітня 2015 рокусправа № 804/8019/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача: Савенка Олексія Олександровича
представника відповідача: Качмар В'ячеслава Олександровича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.14 №0000802201,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.05.14 №0000802201
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відносини позивача з його контрагентом мали реальний характер. Отримання товару (робіт, послуг) та їх подальше використання позивачем у власній господарській діяльності підтверджено наявними в справі доказами. Також у справі містяться усі необхідні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що на момент складання акту перевірки надано не в повному обсязі первинні документи, які б підтверджували транспортування, зберігання та якості придбаних у ФГ "Новий Світ Н". Крім того, вважає, що реальність проведених господарських операцій з придбання товарів у позивача не підтверджуються наявними матеріалами перевірок ФГ "Новий Світ Н".
Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс") подано заперечення апеляційну скаргу, згідно яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що товариством надано для перевірки всі первинні документи, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ФГ "Новий Світ" за період з 01.11.13 по 31.12.13. За результатами перевірки, податковою складено акт перевірки від 12.05.14 №1064/04-62-22-1-9/36726843. За наслідками акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.14 №0000802201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 259 772,50 грн. (за основним платежем - 3 407 818 грн., за штрафними санкціями - 851 954,50 грн.)
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності)податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в п.201.1. ст.201 ПКУ; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).
Отже, законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Згідно матеріалів справи, спірна сума податкового кредиту в розмірі 3 407 818 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних, отриманих в листопаді та грудні 2013р. від ФГ "Новий Світ Н" за взаємовідносинами з останнім на підставі договорів на поставку насіння соняшника. Позивачем як в ході перевірки так і до матеріалів справи надані відповідні накладні, що підтверджують факт придбання соняшнику від ФГ "Новий Світ Н", товарно-транспортні-накладні та транспортування соняшнику, та податкові накладні, виписані ФГ "Новий Світ Н", які наведені в акті перевірки посадовою особою відповідача (стор.18-28 Акту).
Соняшник, придбаний позивачем у ФГ "Новий Світ Н", завозився до зернових складів, місця зберігання та відповідні договори наведені і посадовою особою відповідача в акті перевірки (стор.36-37 Акту). В матеріалах справи наявні копії складських квитанцій на зерно, які були виписані позивачу зерновими складами на підтвердження прийняття на зберігання ними соняшнику, отриманого від ФГ "Новий Світ Н", реквізити вказаних квитанцій наведені також в Акті перевірки (стор.37-57 Акту). За змістом акту перевірки податкові накладні, на підставі яких позивачем сформована спірна сума податкового кредиту, були досліджені відповідачем в ході перевірки позивача, зауваження щодо їх оформлення відсутні, відповідачем не заперечується, що розрахунки за придбаний товар здійснені в безготівковій формі шляхом банківського переказу коштів за платіжними реквізитами постачальника. Податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентом, який на час її оформлення знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.
Отже, зміст перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Факт придбання товару та використання його в послідуючому у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що позивачем правомірно сформована спірна сума податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ФГ "Новий Світ Н" в листопаді та грудні 2013р., в розмірі 3 407 818 грн., а доводи та позиція податкового органу стосовно протиправності її включення позивачем до складу податкового кредиту не ґрунтуються на вимогах закону, а отже і спірне податкове повідомлення-рішення від 28.05.14 №0000802201не узгоджується з вимогами ПКУ, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.14 №0000802201 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна