16 квітня 2015 рокусправа № 804/7554/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача: Ковальчука Дениса Юрійовича,
представника відповідача: Чохелі Тимура Ревазовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року
у справі за позовом Громадської організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08 травня 2013 року №00001721501, яким Громадській організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 20345,13 грн., з яких: за основним платежем 13563,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6781,71 грн.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим органом при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення від не встановлено до якої саме категорії земель з видом цільового використання належить земельна ділянка, відносно якої винесено оскаржуване податкове-рішення.
Не погодившись з постановою суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірне, оскільки дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку території, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна свідчать про те, що призначення земельної ділянки - землі несільськогосподарського призначення. А отже, згідно ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється розміром 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Наголошує на тому, що земельна ділянка зайнята автостоянкою для зберігання транспортних засобів громадян. Крім того вона входить до складу земель лісового господарства, на якій розташована гідротехнічна споруда. Громадська організація Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" є некомерційною організацією, що створена без мети одержання прибутку. У зв'язку з чим, позивачем було правомірно застосовано п. 276.1 ст. 276 ПКУ та подано податкову декларацію із нарахування земельного податку у розмірі 0.03 % від нормативної грошової оцінки.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанціїх - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку земельного податку з юридичних осіб Громадської організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" за звітний податковий період листопад - грудень 2011 року по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). За результатами перевірки складено Акт № 1161/151/24602896 від 20 квітня 2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації з плати за землю від 12.03.2011 року № 1106284 за 2011 рік позивачем було занижено податкове зобов'язання з земельного податку за листопад - грудень 2011 року в сумі 13563,42 грн. у зв'язку із необґрунтованим застосуванням ставки цього податку у розмірі 0,03 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як необхідно застосовувати ставку, передбачену п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, у розмірі 1 відсоток від такої нормативної грошової оцінки.
На підставі вказаного Акта перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року №0001361501, яким збільшено Громадській організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" суму грошового зобов'язання з земельного податку за основним платежем 13563,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6781,71 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України "Про об'єднання громадян".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В силу статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Даний спір стосується розміру податку (збору) на земельну ділянку, отже слід дослідити ряд статей податкового законодавства, що визначають плату за землю.
Зокрема плата за землю регулюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.
У пункті 14.1.147 ст. 14 ПК України закріплено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України, поняття «плата за землю» є узагальнюючим і об'єднує в собі два обов'язкових платежі - земельний податок та орендну плату за землі державної та комунальної форми власності.
Відповідно до п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів ( п. 269.1.1 статті 269). А згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 288 ПК України).
Плата за землю є прямим, загальнодержавним обов'язковим платежем, який сплачується на всій території України фізичними і юридичними особами.
Згідно статті 271 Податкового кодексу України база оподаткування залежить від того, чи проведена нормативно-грошова оцінка землі чи ні. Якщо нормативно-грошова оцінка землі проводилась, то базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації. При цьому, якщо нормативно-грошова оцінка не проводилась, то базою оподаткування є площа земельних ділянок.
Визначення ставок оподаткування земельним податком також залежить від того, чи проведена нормативно-грошова оцінка землі, чи ні. А також від низки інших факторів, а саме: місцезнаходження земельної ділянки (в межах населеного пункту чи поза межами), чисельності населення населеного пункту, цільового призначення земельної ділянки.
Ставки податку на землю визначаються відповідно до статей 272 - 280 Податкового кодексу.
Зокрема, статтею 272 Податкового кодексу України законодавець встановлює два види ставок земельного податку залежно від типу сільського го сподарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 % та для багаторічних насаджень - 0,03 %.
При цьому, стаття 273 Податкового кодексу України визначає оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (неза лежно від місцезнаходження). Згідно вказаної статті податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використо вуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
- за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 272 ПК України;
- за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 ПК України.
В силу статті 276 Податкового кодексу України визначені особливості встановлення ставок земельного податку, так в пункті 276.1 зазначено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
Натомість, стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Щодо статті 280 Податкового кодексу України, то слід зазначити, що дана стаття визначає ставки податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, зокрема:
280.1. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
280.2. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Статтею 3 Закону України "Про об'єднання громадян" громадська організація - об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Статтею 24 Закону України "Про об'єднання громадян" встановлено, що з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.
Згідно матеріалів справи основним видом діяльності Громадської організації водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ", є забезпечення зберігання човнів та інших плавальних засобів, автомобілів, матеріальних цінностей членів клубу та його матеріальної бази, забезпечення виконання екологічних заходів по збереженню Дніпра. Такі цілі і завдання водного клубу визначені п.п.2 Статуту в редакції від 03.11.1992 року та пункті 2.1. Статуту від 04.02.2010 року.
В силу п.п.4.1 та 4.2 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської народних депутатів від 17.09.1992 року №883 "Про створення на базі човнових причалів ВО "Побутові послуги" добровільних громадських організацій", на новостворені на базі човнових причалів організації покладено обов'язок забезпечити гарантоване виконання видів послуг, які надаються на цих причалах; заборонено використання території причалів на цілі, не пов'язані з побутовим обслуговуванням судноводіїв-любителів.
Громадська організація Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" є некомерційною організацією, що створювалася та реєструвалася виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради з метою забезпечення зберігання особистих транспортних засобів громадян та човнів, а також для ведення водного господарства щодо забезпечення виконання екологічних заходів для збереження Дніпра.
За адресою: вул. Набережна Заводська, 94-Л, м. Дніпропетровськ знаходиться гідротехнічна споруда Господарської організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію гідротехнічної споруди № СР-102-4-058-11 від 15 вересня 2011 року та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації № СП 102-4-076-11 від 15 вересня 2011 року.
Згідно даних державного земельного кадастру від 01.02.2010 року № 8727 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 8389740,37 грн., у 2011 році розмір грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Набережна Заводська, 94-Л, м. Дніпропетровськ, не змінювався.
Відповідно до листа Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 13.03.2013 року № 97, наданого у відповідь на адвокатський запит, земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 94-Л, місто Дніпропетровськ, входить до складу земель державного лісового фонду Ленінського лісництва ДП "Дніпропетровське лісгосп" (квартал 23 виділ 5), а згідно додатково наданої характеристики даної земельної ділянки її призначенням є стоянка транспорту.
Оподаткування за земельні ділянки здійсняється залежно від умов їх цільового використання.
Податковий орган при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року № 00001721501 не встановив до якої саме категорії земель з видом цільового використання належить земельна ділянка. При цьому, згідно даних державного земельного кадастру від 01.02.2010 року № 8727 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 94-Л, м. Дніпропетровськ, складає 8389740грн., у 2011 році розмір грошової оцінки земельної ділянки не змінювався; та входить до складу земель державного лісового фонду Ленінського лісництва ДП «Дніпропетровське ліспгосп».
Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги строки подачі позовної заяви, натомість, в апеляційній скарзі з цього приводу податковий орган не висловився, отже суд апеляційної інстанції діяв в межах апеляційної скарги згідно ст. 195 КАС України.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу п. 56.21. ст. 56 ПКУ, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за позовом Громадської організації Водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна