"16" квітня 2015 р. справа 811/2572/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 05.08.2013 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0000431701.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 позов задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 25.07.2013 №0000431701, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині визначення основного платежу в сумі 3525грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1427 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду в частині задоволення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що суд не дав належної оцінки використанню позивачкою найманої праці без укладання трудового договору.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно акту №17/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 16.07.2013 документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, проведеної Кіровоградською ОДПІ, за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, позивач порушив п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 "а" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1 та пп.164.2 ст.164, пп.168.1.1 та пп.168.1.2 п.168.1, ст.168, п.176.2 "б" ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік - 450грн., за 2011 рік - 1275грн., за 2012 рік - 1800грн. та пеня за несвоєчасне погашення грошового зобов'язання перед бюджетом в сумі 329,88грн. на загальну суму 3525грн.
Кіровоградською ОДПІ 25.07.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000431701, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5425грн., у тому числі за основним платежем 3525грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1937грн. Відповідач дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 використовувала найману працю без укладення трудового договору зі ОСОБА_2, якій виплачувалась заробітна плата. Крім того, порушення позивачем вимог щодо повідомлення податковий орган про виплачені доходи на користь інших фізичних осіб, серед яких є фізичні особи з якими позивач уклав договір оренди приміщення.
Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
Згідно п.4.2.1 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до п.164.1.2 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно п.8.1.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону.
Пунктом 168.1.2 статті 168 ПК України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 іноді надає ФОП ОСОБА_1 безкоштовну допомогу, оскільки перебувають у дружніх стосунках та є кумами. Крім того, ОСОБА_2, як свідок, підтвердила, що вона жодних грошових коштів за надану допомогу від позивача не отримувала.
Колегія суддів погоджується з окружним судом, що необхідною передумовою для визначення податку з доходів фізичних осіб є сплата (нарахування) грошових коштів фізичній особі. Оскільки виплати (нарахування) грошових коштів фізичній особі ОСОБА_2 не було, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 3525грн. та в частині визначеної штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1427грн. є протиправним.
Відповідно до абзацу "б" п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510грн.
Перевіркою встановлено, що позивачкою подано податкові розрахунки за формою 1ДФ, в яких не відображено факти взаємовідносин з фізичними особами за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, а саме з фізичною особою ОСОБА_3, фізичною особою ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_2
На підтвердження взаємовідносин з фізичними особами за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 позивачкою надано лише договір оренди нежитлових приміщень від 17.08.2011, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В своєму поясненні від 26.09.2013 позивачка зазначила, що ні в кого з інших фізичних осіб торгівельні приміщення не орендувались.
Отже, позивачкою порушений п.119.2 ст.119 ПК України та Кіровоградською ОДПІ правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 510грн.
В частині відмови в задоволенні позову постанова ФОП ОСОБА_1 не оскаржена.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 41, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова