14 квітня 2015 рокусправа № 808/8498/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі № 808/8498/13-а за поданням Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" про стягнення коштів за податковим боргом,-
31 жовтня 2013 року до суду першої інстанції надійшло подання Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод", в якому заявник просить суд стягнути з рахунків платника податків - Публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" (код ЄДРПОУ 00445593) у банках, обслуговуючих такого платника податків: № 26000000096431 в ПАТ "Укрсоцбанк"; № 26003001309817 в АТ "ОТП Банк"; № 26004001005069 в ПАТ "Мотор-Банк"; № 2600320110061 в Запорізькій ОФ АКБ "УСБ" м. Запоріжжя; № 26003204720001, № 26004055898482, № 26004204720099, № 26059055898482 в Запорізькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Запоріжжя; № 2604810109404, № 2600210109402, № 2605610109401, № 2600110109401 в АТ "Мета банк"; № 26005273636 в АТ "Райфайзенбанк Банк Аваль" у м. Києві; № 37129001003599, № 37128002003599 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області: кошти за податковим боргом по податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними власної виробленої продукції у розмірі 119 018,00 грн.; кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 17 478,00 грн., а також дозволити стягнення суми боргу 136 496,00 грн. за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Постановою Запорізький окружний адміністративний суд від 04 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 31.10.2013, відповідач має перед бюджетом новостворений податковий борг у розмірі 136 496,00 грн.
Податковий борг відповідача по податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними власної виробленої продукції у розмірі 119 018,00 грн., виник на підставі наступного.
Відповідачем 17.10.2013 року було подано до Вільнянської МДПІ податкову декларацію за якою не здійснювалась сплата податкових зобов'язань у бюджет, зокрема: декларація за 9 місяців 2013 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 119 018,00 грн.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зазначений строк податкові зобов'язання не сплачені, а тому у відповідності до пп. 59.1 ст. 59 Кодексу визнається сумою податкового боргу платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вживалися заходи для погашення заборгованості, а саме направлена податкова вимога форми "Ю" від 07 травня 2013 року №6, яка отримана представником (головним бухгалтером) публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу платником податків, а відтак подання підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов