ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 травня 2015 року № 826/5270/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АД шина"
до
Київської міської митниці Державної фіскальної служби України
про
визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми надмірно сплачених митних платежів
Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплачених митних платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився виконувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі №826/14791/14, що набрала законної сили, якою Київську міську митницю Державної фіскальної служби України було зобов'язано підготувати та направити висновок про повернення надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" митних платежів. Отже, позивач вважає, що в даному випадку, вбачається бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо обов'язковості виконання судового рішення.
У судовому засіданні 27.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідно до вимог статей 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 21.04.2015 від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що сплачені декларантом суми коштів не є ані надміру сплаченими грошовими коштами, ані помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями, а є передоплатою, а тому митним органом було правомірно відмовлено позивачу у поверненні коштів.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2014 в адміністративній справі № 826/347/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2013 №100270000/2013/700362/2, №100270000/2013/700363/2 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі № 826/14791/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність щодо не прийняття Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів і зборів України рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів на суму 55931,43грн. у формі висновку та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ "АД ШИНА" в установі банку у встановлений чинним законодавством строк. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
У зв'язку з наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" листом від 31.10.2014 вих. № 93 звернулось до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України з проханням повідомити про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 № 826/14791/14.
Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України листом від 04.12.2014 № 95/6/26-70-25-04 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", що відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" вважаючи протиправною бездіяльність митного органу щодо не виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі № 826/14791/14, що набрала законної сили, звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
В той же час, частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
У той же час, нормами чинного законодавства передбачено, що у разі не виконання боржником у добровільному порядку судового рішення, яке набрало законної сили, позивач (стягувач) наділений правом щодо відновлення своїх порушених прав та інтересів шляхом примусового виконання рішення суду.
Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі № 826/14791/14 зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
В той же час, Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України листом від 04.12.2014 № 95/6/26-70-25-04 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, з наведених норм законодавства України вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» надані гарантії стягувачу щодо відновлення його порушених прав та інтересів шляхом примусового виконання рішення суду.
Однак, як встановлено під час розгляду, позивач не звертався до суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, з проханням видати виконавчий лист для примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі № 826/14791/14.
Так само, в матеріалах справи відсутні докази про звернення позивача до виконавчої служби для примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2014 в адміністративній справі № 826/14791/14.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов