Справа № 822/1151/15
27 квітня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Козачок І.С. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України.
Просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004272208 від 24.12.2014 року, яким застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по єдиному податку.
Зазначає, що сплата ним єдиного податку відбувалась своєчасно, тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснити без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а виявлене під час перевірки порушення належним чином відображене в акті перевірки і є достатньою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.
Просить розгляд справи здійснити без участі представника відповідача, а в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів, зважаючи на що фіксування технічними засобами не проводиться.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в Славутській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України та є платником податків.
Відповідачем проведена перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань СГД - фізичною особою ОСОБА_1 (НОМЕР_1).
За результатами перевірки складений акт № 707/1701-НОМЕР_1 від 12.12.2014 року.
Під час перевірки встановлене порушення платником ст. 295 розділу ХVI Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасному внесенні до бюджету єдиного податку за період з січня по квітень 2014 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0004272208 від 24.12.2014 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції (у розмірі 50 %) за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 194 грн. 88 коп.
Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, суд виходить з наступного.
Як видно з матеріалів справи, позивач є платником єдиного податку першої групи, вид господарської діяльності КВЕД 47.82 - "Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям", підтвердженням чого є його заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 30.05.2013 року.
Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку.
Рішенням Ізяславської міської ради №12 від 25.06.2013 року встановлені ставки єдиного податку на 2014 рік в розрізі видів господарської діяльності, зокрема для виду господарської діяльності КВЕД 47.82 ставка єдиного податку встановлена в розмірі 8 % (від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного року), що у грошовому виразі становить 97 грн. 44 коп. (1218*8%=97 грн. 44 коп.). Тобто, саме в такому розмірі підлягав сплаті єдиний податок.
Згідно із п.295.1 ст.295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Як видно з картки особового рахунку платника по єдиному податку
- 20.01.2014 року зараховано від платника 92 грн., остаточна сплата недоїмки за цей період відбулась 17.02.2014 року;
- 17.02.2014 року зараховано від платника 98 грн. (частина спрямована на погашення недоїмки за попередній період), остаточна сплата недоїмки за цей період відбулась 17.03.2014 року;
- 17.03.2014 року зараховано від платника 92 грн., остаточна сплата недоїмки за цей період відбулась 18.04.2014 року;
- 18.04.2014 року зараховано від платника 92 грн., остаточна сплата недоїмки за цей період відбулась 16.05.2014 року.
Отже, зі змісту картки особового рахунку вбачається сплата позивачем єдиного податку не у повному розмірі ставки, визначеної відповідно до вимог чинного законодавства та рішення Ізяславської міської ради №12 від 25.06.2013 року, та у зв'язку з цим порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Крім того, судом не встановлено, що розмір ставки єдиного податку не був належним чином доведений до відома платників податків або не був відомий, зокрема, позивачу.
Відповідно до п.122.1 ст. 122 ПК України у разі порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, у тому числі з єдиного податку, застосовується штраф у розмірі 50 % від ставки єдиного податку, затвердженої відповідним рішенням місцевої ради.
Оцінивши письмові докази, суд приходить до висновку про правомірність дій та рішення податкового органу в частині підстав та розміру нарахування штрафної санкції.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163, КАС України, суд -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.С. Козачок