15 квітня 2015 року Справа № 814/3645/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Лебедєвої Г.В., судді - Лісовської Н.В., судді - Марича Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира 79 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_1 полковника Шандар О.М. про визнання незаконною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення вимог про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у Збройних силах України, зобов'язання звільнити ОСОБА_1 , сержанта, командира 3 відділення, аеромобільного - десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , з військової служби у Збройних силах України на підставі п.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку контракту, -
ВСТАНОВИВ: До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира 79 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення вимог про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у Збройних силах України, зобов'язання звільнити ОСОБА_1 , сержанта, командира 3 відділення, аеромобільного - десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , з військової служби у Збройних силах України на підставі п.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку контракту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Збройних Силах України за контрактом від 20.08.2010 року, строк дії якого закінчився 20.08.2014 року. Позивач завчасно звертався до командира частини НОМЕР_1 із заявою про звільнення з військової служби, у зв'язку із закінченням строку контракту, однак позивача не звільнили зі служби у Збройних Сил України чим грубо порушують законні права та інтереси ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Представник Міністерства оборони України надав до суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких зазначив, що 17.03.2014 року в Україні на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року №303/2014, який затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-VII, було оголошено часткову мобілізацію та з 17.03.2014 року в Україні настав особливий період, у зв'язку з чим строк дії контракту від 20.08.2010 року позивача був продовжений понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.
Представником командира 79 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_1 полковника Шандар О.М. було надано до суду заперечення проти адміністративного позову, у яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Представники сторін у судове засідання не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.08.2010 року ОСОБА_1 уклав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_3 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с.9-10).
Згідно з умовами Контракту відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військову службу у Збройних Силах України ОСОБА_1 зобов'язався проходити військову службу у Збройних Силах України в якості старшого стрільця аеромобільного відділення аеромобільно - десантного взводу, аеромобільної десантної роти, аеромобільного - десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , м. Первомайськ Миколаївської області.
Згідно із п.З Контракту, він є строковим та укладається відповідно до строків, встановлених законодавством, за погодженням сторін. Контракт був укладений строком на 3 (три) роки. У відповідності до п.4 Контракту сторони зобов'язуються, не пізніш як за два місяці до закінчення строку Контракту укласти новий контракт або повідомити одна одну про небажання укладати Контракт чи відмову в його укладенні з повідомлення причин визначених нормативно - правовими актами.
Пунктом 9 Контракту передбачено, що умови Контракту можуть бути змінені або доповнені тільки за згодою сторін у письмовій формі.
За два місяці до закінчення строку Контракту позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з повідомленням про небажання укладати новий Контракт.
Після закінчення строку Контракту у вересні 2014 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою про звільнення з військової служби, у в зв'язку із закінченням строку Контракту. Пунктом 4 ч.4 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, зокрема, і такий вид військової служби, як військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, із закінченням строку контракту.
Частиною 4 ст.19 Закону встановлено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до пп. б п.81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N1053/2001 звільнення із служби здійснюється військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах передбачених п.85 Положення.
Згідно з п.85 Положення Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби після закінчення строку контракту.
Разом з цим, у зв'язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, Указом Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», було оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указом Президента України від 06.05.2014 року «Про часткову мобілізацію», було оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У зв'язку з поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України, з метою забезпечення оборони держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 21.07.2014 року «Про часткову мобілізацію», було оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України Указом Президента України від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», було оголошено про проведення часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону" з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено такі поняття, а саме:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.
Таким чином, з моменту видання Президентом України першого Указу «Про часткову мобілізацію», у державі розпочався особливий період, який діє до цього часу.
Розділом XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, визначені особливості проходження військової служби в особливий період. Відповідно до пп. 2 п. 252 розділу XIV вказаного Положення, у разі оголошення мобілізації усі військовослужбовці, які перебувають на цей час на військовій службі у Збройних Силах України, звільненню в запас не підлягають, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років (такі військовослужбовці-жінки можуть продовжувати військову службу тільки за власним бажанням).
Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (дана редакція діяла на момент закінчення терміну контракту) було визначено, що у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, військова служба, а для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону.
До випадків, визначених ч.8 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:
1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків;
є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.
Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті;
2) під час воєнного стану:
а) які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
б) визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі;
г) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України;
3) після прийняття рішення про демобілізацію:
а) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України;
б) у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом. Враховуючи те, що з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 року в Україні настав особливий період, відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби, передбачені ч.8 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", строк дії контракту від 20.08.2010 року ОСОБА_1 продовжено до оголошення демобілізації. Відповідне рішення Президентом України не приймалось.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що він одружений та має малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до довідки від 30.07.2014 року №283 наданою військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлено діагноз: мінно-вибухове акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перепонок, посттравматична двобічна змішана туговухість при сприйнятті шепітної мови на праве вухо 5м., на ліве вухо 5 м., так як вищевказані обставини не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира 79 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення вимог про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у Збройних силах України, зобов'язання звільнити ОСОБА_1 , сержанта, командира 3 відділення, аеромобільного - десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , з військової служби у Збройних силах України на підставі п.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку контракту є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст.160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,- П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира 79 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення вимог про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у Збройних силах України, зобов'язання звільнити ОСОБА_1 , сержанта, командира 3 відділення, аеромобільного - десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , з військової служби у Збройних силах України на підставі п.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку контракту відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя Г.В. Лебедєва
Суддя Н.В. Лісовська
Суддя Є.В. Марич