05 лютого 2015 року Справа № 814/3900/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2651,90 грн., -
ВСТАНОВИВ: До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1799,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 1799,30 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
При цьому, 05.02.2015 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного
суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої представник позивача зазначив, що у зв'язку з новим нарахуванням за ІІ півріччя 2014 року та за січень 2015 року сума єдиного податку з фізичних осіб збільшилась, а тому станом на 26.01.2015 року складає 2651,90 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, судова повістка була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернута до суду з поштовою відміткою від 27.01.2015 року: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно ч.4 ст.33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, уразі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 12.03.2001 року за №8081, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 18.07.2014 року за НОМЕР_2, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка 15.12.2011 року звернувся до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року, в якій зазначила вид підприємницької діяльності: роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 56.62.0) (а.с.12-14). У відповідності до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, єдиний податок.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПК України.
Згідно з п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Групи платників єдиного податку, на які поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності встановлені у п.291.4 ст.291 ПК України.
Так, п.п.298.1.1, 298.1.2. п.298.1 ст.298 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Як вже встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 15.12.2011 року подала до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року, в якій зазначила вид підприємницької діяльності: роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 52.62.0).
На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року, Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було виписано свідоцтво про сплату єдиного податку, яке відповідачкою було отримано 18.05.2012 року, що підтверджується підписом про отримання на корінці свідоцтва, який наявний в матеріалах справи (а.с.14).
Всупереч вказаних вимог законодавства, належні до сплати суми єдиного податку за період з 20.03.2013 року по 20.06.2014 року відповідачем сплачено не було, а тому виникла податкова заборгованість по єдиному податку 1799,30 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с.8).
Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідач суму боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості по єдиному податку у розмірі 1799,30 грн. станом на момент розгляду справи до суду не надано. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання до суду облікової картки платника податків.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення
Судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідачки податкову вимогу форми "Ф" від 13.06.2013 року №128-19, яка була повернута на адресу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області з поміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується копією поштового конверту, який наявний в матеріалах справи (а.с.15)
Підпунктом 20.1.19 п.20.1ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В свою чергу, як вбачається із заяви про збільшення розміру позовних вимог, наданої представником позивача до суду, під час розгляду справи, у зв'язку з новим нарахуванням за ІІ півріччя 2014 року та за січень 2015 року, податковий борг збільшився, а тому сума заборгованості станом на 26.01.2015 року складає 2651,90 грн., що підтверджується довідкою про податковий борг та копією облікових карток платника податку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 7 - 9, 14, 70- 72, 79, 86, 94, 128,158-163 КАС України суд, -
Адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку у сумі 2651,90 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) податковий борг у сумі 2651,90 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна гривня дев'яносто копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва