про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 січня 2015 р. Справа № 814/109/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Укртансінспекції у Кіровоградській області до товариства з обмежено відповідальністю «Еверест-Транс» про стягнення плати за проїзд у сумі 918,84 грн., -
До суду надійшов адміністративний позов Управління Укртансінспекції у Кіровоградській області до товариства з обмежено відповідальністю «Еверест-Транс» про стягнення плати за проїзд у сумі 918,84 грн.
Розглянувши дану позовну заяву, суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктами 8, 9 ст. 3 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача
Окремі випадки, коли в адміністративному процесі у процесуальному статусі відповідача можуть бути й інші особи, а ніж суб'єкт владних повноважень, визначені ч.4 ст.50 КАС України, відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з позовної заяви, 09.07.2014 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, про що складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №002072 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.07.2014 року, на підставі яких проведено Розрахунок №67 від 09.07.2014 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 58 євро, проте у зв'язку з несплатою товариством з обмежено відповідальністю «Еверест-Транс» коштів у добровільному порядку, Управління Укртансінспекції у Кіровоградській області звернулось до суду з даним позовом.
Так, відповідно до ч. 3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
У відповідності з п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
З огляду на викладені норми права, суд доходить висновку, що чинним законодавством не передбачено право Уктрансінспекції та її територіальних підрозділів на примусове стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку не сплати їх в добровільному порядку.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що Управління Укртансінспекції у Кіровоградській області звернулось до суду з позовними вимогами до товариства з обмежено відповідальністю «Еверест-Транс» про стягнення плати за проїзд у сумі 918,84 грн., суд вважає у відкритті провадження у порядку адміністративного судочинства позивачу відмовити та повернути позов з усіма доданими до нього матеріалами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 3, 17, 109, 158-160, 165 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління Укртансінспекції у Кіровоградській області до товариства з обмежено відповідальністю «Еверест-Транс» про стягнення плати за проїзд у сумі 918,84 грн. - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.В. Лебедєва