Постанова від 12.05.2015 по справі 813/1792/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Львів № 813/1792/15

10 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути податковий борг із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) на загальну суму 962,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.

Відповідачу скеровувалась копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 10.04.2015 року за його зареєстрованим місцем проживання, проте конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк до суду не надходило.

На підставі ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України суд розглянув справу одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п. 295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, згідно з довідки №1513071400767 від 16.03.2015 року, відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 01.12.1997 року за №102.

Відповідач є платником єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується копією корінця Свідоцтва серії НОМЕР_2.

Як вбачається із зазначеного Свідоцтва, ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Виходячи із обраних відповідачем видів діяльності, а саме: роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, і враховуючи обсяг доходу, отриманого платником податків у 2011 році, ФОП ОСОБА_1 віднесено до другої групи платників єдиного податку та відповідно встановлено ставку єдиного податку у розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.

Податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, визначеного згідно з Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 59 ПК України, 29.10.2014 року позивачем надіслано ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 29.10.2014 року №2533-25 на загальну суму 474,88 грн., проте на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з довідки позивача №4707/13-07-20-00-20 від 20.03.2015 року про заборгованість ФОП ОСОБА_1 та облікової картки платника, податковий борг відповідача станом на 20.03.2015 року становить 962,08 грн.

Доказів добровільної сплати податкового боргу в розмірі 962,08 грн. ФОП ОСОБА_1 під час розгляду справи не надано, до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 08 коп.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Клименко О.М.

Попередній документ
44094403
Наступний документ
44094406
Інформація про рішення:
№ рішення: 44094404
№ справи: 813/1792/15
Дата рішення: 12.05.2015
Дата публікації: 15.05.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: