Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
08 травня 2015 року Справа № П/811/1132/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Нагібіної Г.П.
при секретарі - Дигас В.М.
за участю:
представника позивача - Римаренка Р.В.
представника відповідача - Чурманова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровограді прийняти до відшкодування заборгованість по відшкодуванню витрат в сумі 150 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначає, що відповідач не відшкодував витрати по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по трудовому каліцтву у розмірі 150 грн. особам тимчасово переселених із зони АТО.
Відповідач позов не визнав, надавши заперечення, які обґрунтовані тим, що зазначення у таблиці розбіжностей за грудень 2014 р. не прийняття 150 грн. зумовлено тим, що Фонд відшкодовує УПФ страхові виплати лише з того місяця, в якому відбулось звернення особи до фонду, оскільки пенсіонер - ОСОБА_3 звернулась із заявою про виплату страхових планетів з жовтня 2014 р., а тому Фонд здійснив відшкодування страхових платежів за три місяці жовтень - грудень 2014 р. в сумі 450 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у запереченнях.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
За приписами пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Судом встановлено, що при складанні щомісячних актів звірки відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (далі -Порядок) сума витрат на державну адресну допомогу та виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членами їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну відповідачем не прийнята.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
У частині четвертій статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-ХІV, цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N376/7697.
Згідно п. 2 Порядку, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі -Фонд) Пенсійному фонду України і витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Відповідно п. 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно п. 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному Фонду.
Отже, відповідно до Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає частково таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі щодо відшкодування понесених ним витрат з огляду на те, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховане на відсутність спору.
В даному випадку Фондом соціального страхування від нещасних випадків в процедурі підписання актів звірки не погоджено та не включено до них суми, на які вказує позивач та які, на думку Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі, в зв'язку з цим, підлягають відшкодуванню відповідачем.
Суд вважає, що у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків в тій редакції та за складом усіх, необхідних, на думку позивача, виплат до відшкодування, вимоги про стягнення мають вирішувати в судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимоги про вчинення дій щодо включення до актів звірки відповідних сум, що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 28 листопада 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старосамбірському районі Львівської області.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про те, що неприйняття до заліку 150 грн. за грудень 2014 р. зумовлено тим, що пунктом 6 Порядку обслуговування осіб, що тимчасово переселені з зони проведення АТО та тимчасово окупованої території, з метою термінового вирішення питання щодо забезпечення коштами тимчасово переселених осіб виплата здійснюється в місяці звернення потерпілого (утриманців), але не пізніше 30 календарних днів з дати винесення постанови.
Оскільки постанова про виплату пенсії винесена в жовтні 2014 р., а тому Фонд прийняв до відшкодування суму 450 грн. (жовтень-грудень), а за вересень 2014 р. Фонд відмовився прийняти до відшкодування 150 грн.
Таку позицію відповідача суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Згідно наданої копії пенсійної справи пенсіонера ОСОБА_3, остання до органу пенсійного фонду звернулась із заявою 25.09.2014 р. (а.с.42), тобто саме з вересня 2014 р. ОСОБА_3 органи пенсійного фонду були зобов'язані здійснювати пенсійні виплати.
Згідно довідки про призначені та виплачені суми пенсій ОСОБА_3, останній було виплачено у листопаді 2014 р. пенсію за три місяці (вересень, жовтень, грудень) у сумі 5694 грн. (а.с.31), тобто виплата пенсії відбулась з місяця звернення ОСОБА_3 - з вересня 2014.
Згідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за жовтень 2014 р., який підписаний Фондом без розбіжностей, пенсіонера ОСОБА_3 серед у списку осіб, яким виплачено пенсії не має (а.с.57-62). Дане зумовлено тим, що ні у вересні, ні у жовтні 2014 р. ОСОБА_3 не було виплачено пенсій через те, що певний час УПФ були вчинені дії щодо витребування пенсійної справи ОСОБА_3 та здійснення перевірки щодо отримання нею за період з вересня 2014 р. пенсійних виплати в інших фондах.
Так, згідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за листопад 2014 р., який підписаний Фондом також без розбіжностей, УПФ в список внесено ОСОБА_3 із зазначенням суми до відшкодування в розмірі 450 грн. за три місяця.
Тобто, позивач включив до акту щомісячної звірки витрати по виплаті пенсій у тому місяці, коли реально були виплачені кошти - в листопаді 2014 р.
Суд зауважує, що акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за листопад 2014 р. Фондом підписано без розбіжностей, а тому, є незрозумілою позиція відповідача щодо підписання акту розбіжностей саме у грудні 2014 р.
Проте, аналіз даним обставинам має право надати суд у спорі про стягнення таких витрат, а не в даному спорі.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом, який не має на меті захисту право управління пенсійного фонду, а тому суд дійшов висновку про відмову в позові через обраний позивачем неналежний спосіб захисту.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до статті 94 КАС України, судові витрати з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2,17, 158 - 163 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді про зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2015 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна