Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 травня 2015 року Справа № П/811/1125/15
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 0001561502 від 22.12.2014 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування приватним акціонерним товариством "Креатив" (код 31146251) податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" (код 33820588) за серпень 2014 року, внаслідок чого було складено акт від 05.12.2014 року № 177/10/11-23-15-02.
На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 р. № 0001561502 про збільшення суми грошового зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2931148,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № 0001561502 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, а тому є правомірним.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування приватним акціонерним товариством "Креатив" (код 31146251) податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" (код 33820588) за серпень 2014 року (а. с. 7-21).
В акті № 177/10/11-23-15-02 від 05.12.2014 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19) податкової декларації серпень 2014 року на суму 2931148,00 грн.
22 грудня 2014 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001561502 про збільшення суми грошового зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2931148,00 грн. (а. с. 22).
В Акті перевірки зазначено, що згідно Єдиного реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень2014 року ТОВ "Буд-монтаж-Сервіс" ( 38620588) реалізував Пр. АТ "Креатив" (31146251) олію соняшникову на суму ПДВ 2931148,00 грн.
Згідно даних ІС "Податковий блок" основними постачальниками ТОВ "Буд-монтаж-Сервіс" (38620588) у серпні 2014 року є: - ПП "С.К.С.",я ке знаходилось на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва. На даний час знаходиться в стані переходу до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, стан платника 30 - в стані переходу до іншої ДПІ, вид діяльності - надання інших допоміжних комерційних послуг. Згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" № 9054121203 від 19.09.2014 року до декларації з податку на додану вартість сума ПДВ ТОВ "Буд-монтаж-Сервіс" по взаємовідносинах з ПП "С.К.С." за серпень 2014 року становить 1610176,14 грн.; - ПП "Дрейфуз", яке знаходиться на обліку ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, стан платника 0- платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" № 9054121203 від 19.09.2014 року до декларації з податку на додану вартість сума ПДВ ТОВ " Буд-монтаж-Сервіс" по взаємовідносинах З ПП "Дрейфуз" за серпень 2014 року становить 1347910,75 грн.
ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт від 01.09.2014 року № 2678/26/55/22-03/39118483" Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "С.К.С" з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р."
Перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) на адресу ПрАТ "Креатив" від підприємства-постачальника ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року по ланцюгу постачання.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс", що підтверджується Договорами на поставку олії соняшникової № МТ14-0308 від 30.07.2014 року, № МТ14-0312 від 07.08.2014 року, № МТ14-0320 від 20.08.2014 року, № МТ14-0323 від 26.08.2014 року.
На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме: копії податкових та видаткових накладних, копії платіжних доручень, копії товарно-транспортних накладних.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.
Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складених посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.
Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.
Так, станом на час укладення позивачем з даним контрагентом договорів та їх виконання, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, був платником податку на додану вартість.
У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0001561502, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 487,20 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Креатив".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0001561502 від 22.12.2014 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула