14 квітня 2015 року м. Київ 810/249/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,
представників сторін:
від позивача - Ярмола А.Ю.,
від відповідача - Яровий А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Фора"
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі
Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (далі - позивач, ТОВ "Фора", Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податковий орган) № 0001992209 від 28.08.2014, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9263943,00 грн., у тому числі за основним платежем 6175962,00 грн., штрафні санкції - 3087981,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фора» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фоззі-Фуд» за лютий 2014 року, результати якої оформлені в Акті податкового органу від 04.08.2014 № 399/22-09/32294897 (далі - Акт перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, вважає такі висновки безпідставними та зробленими без наявності будь-яких доказів, а саму перевіркою - проведеною незаконно та із перевищенням службових повноважень інспектором податкового органу.
Так, позивач зазначає, що Товариство у квітні 2014 року надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року та відповідний Додаток 5; по даним уточнюючим розрахунком здійснювалося коригування Розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року у зв'язку із самостійним виявлення помилок. Зокрема, уточнюючим розрахунком виключено з декларації за лютий 2014 року суми податкового кредиту, сформовані з ТОВ «Нью Дельта» та ТОВ «Енергія Інвест Нью» і навпаки, було включено в податковий кредит сформований в лютому 2014 року з ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі раніше виписаних податкових накладних.
Разом з тим, до декларації з ПДВ за квітень 2014 року, яка була подана в травні 2014 року, був поданий в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому були відображені із позначкою «У» накладні, які включалися/виключалися, тобто ті, які стосувалися виправлених помилок
На думку позивача, Товариством у повному обсязі виконані вимоги Податкового кодексу України та було подано уточнюючий розрахунок згідно затвердженої форми на дату подання. Включені/виключені податкові накладні були відображені в реєстрі виданих податкових накладних.
Крім того, позивач звертає увагу та не, що в Акті перевірки інспектор безпідставно посилається на порушення Товариством вимоги розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Мінфіну України від 25.11.2011 № 1492, оскільки цей наказ втратив чинність, а починаючи з січня 2014 року податкова звітність з ПДВ подавалася відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.
Також позивач зауважує на тому, що під час здійснення перевірки інспектор не перевірив наявність податкових накладних та не врахував, що усі суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами.
Стосовно неправомірності проведення перевірки позивач зазначив, що ТОВ «Фора» не отримувало запиту про надання пояснень та документальних підтверджень, надіслання якого є обов'язковим для призначення перевірки; підприємство завчасно не повідомили про проведення документальної перевірки, чим позбавили можливості бути присутнім під час її проведення та надати відповідні документи; наказ та повідомлення про проведення перевірки були надіслані на адресу Товариства в перший день проведення перевірки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. В письмових запереченнях проти позову послався на обставини, викладені в Акті перевірки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора», код за ЄДРПОУ 32294897, зареєстроване як юридична особа 02.12.2002, є платником податку на додану вартість та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.
У березні 2014 року Товариством до податкового органу подано звітну податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року (т. 1 а.с. 109-111). До Додатку 5 до цієї декларації, а також до реєстру отриманих податкових накладних включено податкові накладні, виписані контрагентами-продавцями ТОВ «Нью Дельта» (на суму ПДВ 4928605,70 грн.) (т.1 а.с. 36-89) та ТОВ «Енергія Інвест Нью» (на суму ПДВ 1256805,86 грн.) (т. 1 а.с. 58-73) на загальну суму ПДВ 6185411,56 грн.
Як пояснив позивач, у подальшому, у зв'язку із відмовою від ведення господарської діяльності з ТОВ «Нью Дельта» та ТОВ «Енергія Інвест Нью», відповідні кошти були повернуті.
У квітні 2014 року Товариством надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року (від 17.04.2014 вх.№9021406974) разом із Додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (від 17.04.2014 вх.№9021406948), (т. 1 а.с. 103-108). Поданим уточнюючим розрахунком здійснювалося коригування Розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року у зв'язку із самостійним виявлення помилок.?
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2014 року (т. 1 а.с.36-57) та Розділу II Додатка 5 до вказаного вище уточнюючого розрахунку з ПДВ (т. 1 а.с. 107, звор. бік), Товариством, зокрема, зменшено суму податкового кредиту за лютий 2014 року по контрагентам ТОВ «Нью Дельта» та ТОВ «Енергія Інвест Нью» на суми 4928605,70 грн. та 1256805,86 грн. відповідно.
В той же час, до складу податкового кредиту за лютий 2014 року включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентом - ТОВ «Фоззі-Фуд» у лютому 2014 року на суму ПДВ 6175961,57 грн.
Належним чином засвідчені копії вищевказаних виписаних на адресу позивача контрагентом ТОВ «Фоззі-Фуд» надані позивачем та наявні у матеріалах справи (т. 1 а.с. 112-250, т. 2 а.с.1-250, т. 3 а.с. 1-49) та відображені у реєстрі отриманих Товариством податкових накладних за квітень 2014 року (т. 1 а.с. 36).
При цьому, як зазначив позивач, Товариством до декларації з ПДВ за квітень 2014 року, яка була подана у травні 2014 року, був поданий в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому були відображені із позначкою «У» накладні, що включалися або виключалися, тобто ті, які стосувалися виправлених помилок.
01.08.2014 начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області видано Наказ №752 від 01.08.2014 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» (далі - Наказ), яким посадовій особі Самошкіну О.О. доручено з 01.08.2014 тривалістю 5 робочих дні провести документальну позапланову перевірку ТОВ «Фора» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фоззі-Фуд» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.
Цього ж дня заступником начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області сформовано Повідомлення № 8230/10/22-09 від 01.08.2014 (далі - Повідомлення) про проведення вищевказаної перевірки відповідно до Наказу.
Як у Наказі, так і у Повідомленні, підставою для проведення перевірки визначено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ідентифікатор 0813208269551) (том 1 а.с. 18, 23), Наказ та Повідомлення направлені на адресу позивача 01.08.2014 та вручені останньому 06.08.2014.
На підставі Наказу та Повідомлення посадовою особою податкового органу проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з визначених вище питань.
Результати перевірки зафіксовані в Акті від 04.08.2014 №399/22-09/32294897, відповідно до висновку якого встановлено порушення з боку Товариства п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України та наказу від 25.11.2013 № 708 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р. 25 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ - 6175961,57 грн., у т.ч. за лютий 2014 року - 6175961,57 грн.
До таких висновків податковий орган дійшов із посиланням в Акті перевірки на наступні обставини: «Під час опрацювання декларації з ПДВ, використовувалась інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованої інформаційної системи державної податкової служби «Податковий Блок». Вищенаведені дані відповідають даним інформаційних баз даних ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області.
При проведенні перевірки використано:
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року (від 17.04.2014 вх. №9021406974), розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (від 17.04.2014 вх. №9021406948)
- Акт від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.05.2014 №1287/26-55-22-07/38952580 про неможливість проведення зустрічної звірій Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія інвест нью» (податковий номер 39028479) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014.
До ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області надійшов Акт від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.05.2014 № 1287/26-55-22-07/39028479 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Інвест Нью» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014. Перевіркою встановлено порушення: п. 187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п. 198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. За результатами звірки ТОВ «Енергія Інвест Нью» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за січень-березень 2014р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за січень-березень 2014р. Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
На момент подання уточнюючого розрахунку згідно з підсистеми «перегляд результатів співставлення» ІС «Податковий блок» існувала розбіжність між контрагентом ТОВ "НЬЮ ДЕЛЬТА". У зв'язку з тим, що відповідно до додатку №5 (розділ «податковий кредит») до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» наданого посадовими особами ТОВ «Фора» відображено суму ПДВ 4 928 605,7 грн., але ТОВ "НЬЮ ДЕЛЬТА" не відображено.
На думку інспектора, ТОВ «Фора» шляхом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ коригує податковий кредит за лютий 2014 року відмовляється від декларування вищезазначених контрагентів та проводить заміну на ТОВ «Фоззі-Фуд» (код за ЄДРПОУ 32294926).
Окрім цього, податковий орган дійшов висновку про порушення з боку Товариства Наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» (далі - Наказ від 25.11.2013 № 708).
Водночас, у чому саме полягає порушення вказаного порядку в Акті перевірки не визначено.
В судовому засіданні представник відповідача на запитання суду також не зміг пояснити, у чому саме полягає таке порушення, як і не зміг пояснити, яке відношення до спірних відносин має викладена в Акті перевірки інформація щодо контрагентів позивача, відомості щодо яких були скореговані.
Водночас, Акт перевірки містить посилання інспектора на розділ V наказу від 25.11.2013 № 708, відповідно до якого:
1. Платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щодня зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.
2. При виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".
Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.
На підставі Акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001992209 від 28.08.2014, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9263943,00 грн., у тому числі за основним платежем 6175962,00 грн., штрафні санкції - 3087981,00 грн.
Як зазначив позивач, за результатом адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення рішення було залишено без змін, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, посилання податкового органу в Акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову на Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.05.2014 № 1287/26-55-22-07/39028479 не беруться судом до уваги обставини, які не стосуються предмету доказування.
З аналогічних підстав та з урахуванням того, що платник податків не може нести відповідальності за дії свого контрагента, зокрема щодо неподання податкової звітності, суд не бере до уваги твердження відповідача про існування у підсистемі «перегляд результатів співставлення» ІС «Податковий блок» розбіжності між показниками Товариства та контрагента ТОВ "Нью Дельта" на момент подання позивачем вищеозначеного уточнюючого розрахунку.
Як було зазначено вище, позивач стверджує, що Товариством до декларації з ПДВ за квітень 2014 року, яка була подана у травні 2014 року, був поданий в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому були відображені із позначкою «У» накладні, які включалися або виключалися, тобто ті, які стосувалися виправлених помилок.
Жодного доказу на спростування вищевказаної обставини відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про безпідставність висновку податкового органу про порушення з боку Товариства вимог Наказу від 25.11.2013 № 708.
Стосовно порушень з боку позивача вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України, суд зазначає наступне.
Пунктами 201.14 та 201.15 статті 201 Податкового Кодексу України в редакції, яка була чинна на момент подання спірного уточнюючого розрахунку (далі - Податковий кодекс України) визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
З урахуванням викладеного висновку щодо відсутності порушення Товариством вимог Наказу від 25.11.2013 № 708, наявності порушення з боку позивача пункту 201.15 статті 201 Податкового Кодексу України, як про це зазначив податковий орган у Акті перевірки, судом не встановлено.
Відповідно до положень пункту 201.6 Податкового Кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Суду доведено відображення позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних виписаних на його адресу контрагентом - ТОВ «Фоззі-Фуд» податкових накладних, за якими позивачем сформовано спірний податковий кредит з ПДВ.
При цьому, відповідач не надав жодних доказів того, що податкові накладні, виписані ТОВ «Фоззі-Фуд» містять дефекти або сформовані юридичною особою, яка не є платником ПДВ. Не виявлено цих обставин і в ході проведення перевірки позивача.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ "Фоззі-Фуд", суду доведено.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, із урахуванням вищевказаних висновків, суд вважає обґрунтованими дії позивача щодо формування податкового кредиту по спірним господарським операціям із ТОВ «Фоззі-Фуд».
Порядок внесення змін до податкової звітності визначений статтею 50 Податкового кодексу України, пунктом 50.1 якої встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд не вбачає наявності порушення з боку позивача порядку внесення змін до податкової звітності.
Щодо правомірності проведення перевірки, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, як Наказ про проведення перевірки, так і Повідомлення про її проведення, були підписані 01.08.2014, а підставою для проведення перевірки визначено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Наказ та Повідомлення направлені на адресу позивача саме 01.08.2014, та були вручені останньому 06.08.2014.
На підставі Наказу та Повідомлення посадовою особою податкового органу проведена спірна документальна невиїзна перевірка Товариства, результати якої - Акт від 04.08.2014 №399/22-09/32294897 став підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
А згідно з пунктом 78.4 цієї ж статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що для початку проведення документальної позапланової перевірки необхідна сукупність обставин:
1) направлення платникові податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження;
2) відсутність відповіді або ненадання пояснень платником податків протягом 10 днів з дня його отримання;
3) вручення наказу про проведення перевірки платникові податків до початку її проведення.
Крім того, за приписами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідачем не доведено дотримання податковим органом вимог вищевказаних статей, тоді як з матеріалів справи вбачається, що жодного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження на адресу Товариства не направлялося, перевірку розпочато у день направлення поштою на адресу позивача наказу про проведення перевірки та повідомлення про її проведення (01.08.2014).
Таким чином, суд констатує порушення з боку податкового органу порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої зафіксовані в Акті від 04.08.2014 №399/22-09/32294897.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що аналізованими нормами, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Зокрема, аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425/а14, яке відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Беручи до уваги викладені норми та обставини справи, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та наявності порушень при внесенні змін до податкової звітності.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 28 серпня 2014 року № 0001992209.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний су.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 квітня 2015 р.