КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
про залишення позовної заяви без розгляду
05 травня 2015 року Справа № П/811/920/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петренко О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом : ОСОБА_1
до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання дій (бездіяльності) протиправними, скасування податкової вимоги та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Знам'янської ОДПІ у Кіровоградській області №Ф26-25 до самозайнятої особи - ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, штрафу та пені в розмірі 2125,85 грн.
- визнати дії Знам'янської ОДПІ у Кіровоградській області щодо формування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) №26-25 до самозайнятої особи - ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, штрафу та пені в розмірі 2125,85 грн. - неправомірними;
- зобов'язати Знам'янську ОДПІ у Кіровоградській області здійснити повернення позивачу переплачених коштів в розмірі 2125,85 грн., що були внесені на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф26-25.
Ухвалою суду від 07.04.2015 року відкрито провадження в справі, призначено до розгляду в судове засідання на 20.04.2015р.
В судове засідання, призначене на 20.04.2015 року, позивач не прибула, будучи повідомленою належним чином, про що є підтвердження у матеріалах справи (а.с.13).
Відповідно до положень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно п.3 ч.3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання.
Через канцелярія суду від позивача 20.04.2015 року за вхідним № 6939 надійшло факсимільне клопотання без підпису, без зазначення дати, по справі П/811/920/15 про відкладення розгляду справи (а.с.24).
Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України розгляд справи відкладено до 05.05.2015 року.
В судове засідання 05.05.2015 року позивач повторно не прибула у судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
При цьому, 05.05.2015 року засобами електронного зв'язку від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Суд критично оцінює вказане клопотання, оскільки відповідно до копії повістки, яка долучена до матеріалів та виписана за вихідним номером № 23398 від 23.04.2015 року (пізніше ніж відкладено судове засідання 20.04.2015 року по справі П/811/920/15), розгляд справи в Кіровському районному суді м.Кіровограда призначено на 05.05.2015 року о 9-50 год., тоді як в Кіровоградському окружному адміністративному суді розгляд справи був призначений раніше - на 9год.30 хв. 05.05.2015 року.
Відповідно до статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо повторної неявки позивача у судове засідання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Виходячи із змісту, суті та призначення цієї норми, у протилежному разі вважається, що зазначені особи не з'явилися до суду без поважних причин. Завчасне повідомлення про неможливість з'явитися до суду дозволяє суду спланувати час, попередити негативні наслідки для інших учасників процесу, визначити інший день засідання з урахуванням інтересів і можливостей учасників процесу.
Відповідно до ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Всі ці обставини суд враховує при розгляді даної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справи становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та призводить до значних втрат державного бюджету.
Відповідно до частини третьої статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини першої статті 155 КАС України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, вимоги частини третьої статті 128 та пункту 4 частини першої статті 155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи.
Враховуючи, що позивач належним чином та у строк, встановлений КАС України, отримала повідомлення про виклик до суду, доказів щодо поважних причин неприбуття в судове засідання суду не представлено, заяв про розгляд справи без участі позивача до матеріалів справи не подано, у позовній заяві не зазначено, на адресу суду не надходило, суд приходить до висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків, передбачених ст. 155 КАС України.
За таких обставин, враховуючи повторне неприбуття у судове засідання позивача, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.155,160,165 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, скасування податкової вимоги та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом