ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" травня 2015 р. Справа № 809/1510/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 1188,11 грн.
15.04.2015 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1188,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України заборгувала сплату до бюджету єдиного податку в розмірі 1188,11 грн.
Представник позивача направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, 77500. Відповідач зареєстрований у податковому органі як платник єдиного податку.
На підставі поданої до податкового органу заяви фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2012 року переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (а.с. 8-9).
Виходячи із обраного відповідачем виду підприємницької діяльності, а саме: діяльність ресторанів, кафе, здавання в оренду нерухомого майна, діяльність готелів, згідно КВЕД, який зазначений в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач належить до другої групи платників податків.
Долинською ОДПІ за відповідачем облікована заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку в сумі 1188,11 грн.
Оскільки, податкові зобов'язання відповідача виконані не були, Долинська ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставила податкову вимогу форми «Ф» від 22.12.2014 року за №2120-25 на суму 457,31 грн. Вищевказана вимога ним отримана, однак кошти на погашення податкового боргу сплачені не були (а.с. 7).
Крім того, податковий борг відповідача на вказану суму підтверджується дослідженими судом обліковою карткою платника податку, довідкою про суми податкового боргу і станом на момент розгляду справи судом складає 1188,11 грн. (а.с. 10-12, 14).
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язків, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.
Згідно пункту 295.1 статті 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Згідно пункту 300.1 статті 300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Таким чином, станом на момент розгляду справи судом загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати єдиного податку становить 1188,11 грн.
Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 11 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров
Постанова в повному обсязі складена о 10:30 год. 05.05.2015 року.