12 травня 2015 року Житомир справа № 806/1389/15
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сичової О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2362,40 грн.,-
встановив:
Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку в сумі 2362,40 грн. В обгрунтування позову зазначає, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи відповідно до ст.ст. 33 ,35 КАС України повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Із заяви про застосування спрощеної системи оподаткування видно, що ОСОБА_1 відноситься до 2 групи платників єдиного податку, ставка податку 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Встановлено, що відповідно до розрахунку позивача за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного податку в сумі 2362,40 грн.
Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного податку, що стверджується податковим повідомленням - рішенням від 17.09.2014 року №0018951701 та довідкою про стан розрахунків з бюджетом.
Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог даної статті, позивачем відповідачу була направлена податкова вимога №1789-25 від 08.12.2014 року.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 2362,40 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.
Керуючись статтями 86, 94, 158-162, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) на користь держави в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 2362,40 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Сичова