28 квітня 2015 року 12 год. 50 хв. Справа № 808/8066/14 Провадження № ПРДО/808/3/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Ємельянової А.С.
позивача ОСОБА_1
представника першого відповідача Віціні О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
1) визнати протиправним дії Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Куйбишевський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 3) щодо видачі його трудової книжки ОСОБА_3;
2) зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 1) за власний рахунок завести та видати дублікат трудової книжки з відповідними записами про проходження служби та звільнення з органів внутрішніх справ;
3) визнати протиправною бездіяльність Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ДМУ ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 2) щодо ненадання копії наказу про звільнення та архівної виписки з особової справи про проходження служби;
4) зобов'язати ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та ГУМВС України в Донецькій області видати копію наказу ГУМВС України в Донецькій області № 90 о/с від 21.02.2007 про звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 51-52).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та у зв'язку з не виходом на службу з 25.01.2007 був звільнений з органів внутрішніх справ за прогули. Позивач вказує, що про свої звільнення він дізнався 15.05.2007, коли з ним проведений розрахунок. Також позивач зазначає, що при звільненні та проведенні з ним розрахунку за відпрацьований час йому не була видана його трудова книжка та копія наказу про звільнення. Після звернення 09.10.2014 до ДМУ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про надання архівної виписки з особової справи про проходження служби в органах внутрішніх справ та про видачу трудової книжки позивач отримав відповідь від 13.10.2014, з якої йому стало відомо, що він звільнений з інших підстав - за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та про те, що його трудова книжка видана на руки його брату ОСОБА_3. При цьому архівна виписки з особової справи та копія наказу про звільнення надані не були.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також позивач зазначив, що на даний час у нього є трудова книжка, виписана на його ім'я, але вважає, що відповідно до діючого законодавства відповідачі повинні завести та видати йому дублікат трудової книжки з записами про проходження ним служби в органах внутрішніх справ, у тому числі видати копію наказу про його звільнення та архівну виписку з його особової справи.
Представник першого відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та пояснила, що позивач після свого звільнення з органів внутрішніх справ, про яке він дізнався, як зазначено у позові 15.05.2007 при проведенні з ним остаточного розрахунку, тривалий час не порушував питання щодо видачі трудової книжки або її дублікату, що, на думку представника, викликає сумнів що трудова книжка не була видана. Також представник відповідача зазначила, що всі архіві ГУМВС України в Донецькій області залишились в адміністративній будівлі управління, що розташована в м. Донецькі, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим ГУМВС України в Донецькій області позбавлено можливості видати позивачу копію наказу про його звільнення та з'ясувати будь-яку інформацію стосовно видачі колишніми працівниками Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області документів при звільненні ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Представники другого та третього відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача 1 (а.с. 62, 64-65).
Згідно з наданою представником першого відповідача довідкою за підписом помічника начальника УКЗ ГУМВС України в Донецькій області від 05.03.2015, відповідно до наказу МВС України від 24.10.2014 № 1135 «Про організаційно-штатні зміни в ГУМВС України в Донецькій і Луганський областях, УМВС України на Донецькій залізниці», штати Донецького, Горлівського та Макіївського міських управлінь, а також підпорядкованих цим міським управлінням органів і підрозділів внутрішніх справ скорочено, у зв'язку з чим справу розглянуто без участі представників другого та третього відповідача.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, ОСОБА_1 у період з 15.08.1997 по 21.02.2007 проходив службу в органах внутрішніх справ України, мав спеціальне звання капітан міліції. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 21.02.2007 № 90 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням), що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення ГУМВС України від 10.04.2015 № 10/165ВК (а.с. 89).
09.10.2014 позивачем на ім'я начальника ДМУ ГУМВС України подано заяву про видачу архівної довідки з особової справи про проходження служби в органах внутрішніх справ України, копії наказу про його звільнення, трудової книжки, приписного посвідчення, атестату про закінчення загальноосвітньої школи та отримання середньої освіти (а.с. 101).
На вказане звернення відповідачем 2 листом № 11/7-Ц-348/Сд від 13.10.2014 надано відповідь, у якій зазначено, що наказом ГУМВС України в Донецькій області № 90 о/с від 21.02.2007 позивач звільнений з органів внутрішніх справ України з посади старшого оперуповноваженого СУР Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі пункту 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) (а.с. 5).
Також, з посиланням на те, що особова справа позивача знаходить в архіві ГУМВС України в Донецькій області, який розташований в м. Донецьку, де проводиться антитерористична операція, та всі підрозділі органів внутрішніх справ виведені з міста, а приміщення органів внутрішніх справ захоплені незаконними озброєними формуваннями, позивачу роз'яснено про неможливість видати архівну виписку про проходження служби в органах внутрішніх справ України з матеріалів особової справи та копію наказу про звільнення № 90 о/с від 21.02.2007, а також повідомлено, що трудова книжка на його ім'я видана відділом кадрів Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області брату позивача - ОСОБА_3.
Зазначена відповідь підписана начальником ДМУ ГУМВС України, повноваження якого на час підписання підтвердженні довідкою ВК та ПС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області від 10.04.2015 (а.с. 90).
Вважаючи протиправними дії щодо видачі трудової книжки іншій особі та ненадання копії наказу про звільнення, а також архівної виписки з особової справи про проходження служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Порядок ведення трудових книжок працівників, їх видачі при звільненні, а також видачі дублікатів трудових книжок, визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» № 301 від 27.04.1993, трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Порядок видачі трудової книжки у разі звільнення працівника визначений главою 4 Інструкції, абзац 5 пункту 4.1 якої встановлює, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
При цьому, відповідно до пункту 4.2 Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку (пункту 6.2 Інструкції).
Таким чином, трудова книжка в обов'язкову порядку підлягає видачі на руки особисто звільненому працівнику, або за його згодою може переслана поштою з доставкою на його адресу тільки за письмовою згодою працівника.
Можливість видачі трудової книжки працівника на руки його найближчим родичам під розписку або надіслання поштою на їх вимогу передбачена лише у разі смерті працівника (пункту 4.3 Інструкції).
Враховуючи, що згідно з відповіддю ДМУ ГУМВС України № 11/7-Ц-348/Сд від 13.10.2014 трудова книжка позивача видана відділом кадрів Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області на руки його брату ОСОБА_3, наявність письмової згоди щодо направлення трудової книжки на адресу позивача поштою чи видачі її на руки близьким родичам, що не передбачено діючим законодавством, позивач заперечує та відповідачами доказів на спростування цих обставин не надано, суд приходить до висновку, що такі дії Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області суперечать вимогам Інструкції, є протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнати неправомірними дії Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області щодо видачі трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 іншій особі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, визнанню протиправними підлягають дії безпосередньо Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, а не Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області в особі ГУМВС України в Донецькій області, як позивається позивач, оскільки такі дії вчинені відповідачем 3, який у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України є самостійним суб'єктом владних повноважень.
Інші заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Підстави та порядок видачі дублікату трудової книжки регламентовані главою 5 Інструкцією.
Так, пунктом 5.1 Інструкції визначено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки.
Відповідно до пункту 5.3 Інструкції, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Аналіз положень Інструкції та Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» дає можливість зробити висновок, що працівник може мати лише одну трудову книжку, яка є основним документом про його трудову діяльність, та те, що дублікат такої книжки, за наявності передбачених підстав, видається за останнім місцем роботи працівника.
Згідно з наданих позивачем в судовому засіданні пояснень, після звільнення з органів внутрішніх справ він працював та на даний час має трудову книжку, що також підтверджується наданою ним копією такої книжки, відповідно до якої останнім місцем роботи позивача є Приватне підприємство «АВІА-ТРЕВЕЛ» (а.с 96).
Враховуючи, що на даний час позивач має трудову книжку, після звільнення з Куйбишевського РВ ЗМУ ГУМВС України він працював та його останнім місцем роботи є Приватне підприємство «АВІА-ТРЕВЕЛ», передбачені законодавством підстави для зобов'язання першого відповідача завести та видати дублікат трудової книжки відсутні, у зв'язку з чим такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльність другого відповідача щодо невидачі копії наказу про звільнення та архівної довідки з особової справи про проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також про зобов'язання першого та другого відповідати копію наказу про звільнення.
Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Як вбачається з відповіді ДМУ ГУМВС України в Донецькій області № 11/7-Ц-348/Сд від 13.10.2014, яка надавалась позивачу на його заяву, ОСОБА_1 роз'яснено про неможливість видати архівну виписку про проходження служби в органах внутрішніх справ України з матеріалів особової справи та копію наказу про звільнення № 90 о/с від 21.02.2007 у зв'язку з тим, що його особова справа знаходить в архіві ГУМВС України в Донецькій області, який розташований в м. Донецьку, де проводиться антитерористична операція, та всі підрозділі органів внутрішніх справ виведені з міста, а приміщення органів внутрішніх справ захоплені незаконними озброєними формуваннями (а.с. 5).
Згідно з довідкою УРСДЗ ГУМВС України в Донецькій області, накази ГУМВС України в Донецькій області та накази ГУМВС України в Донецькій області по особовому складу, зареєстровані до 07.07.2014 року, залишились в адміністративній будівлі ГУМВС України в Донецькій області за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, яка знаходиться на тимчасово окупованій частині території Донецької області (а.с 56).
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України.
За визначенням, яке наведене у статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Частиною 2 статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», місто обласного значення Донецьк Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Враховуючи, що неможливість надання позивачу запитуваних ним копії наказу про звільнення та архівної довідки з особової справи про проходження служби в органах внутрішніх справ України була обґрунтована відповідачем 2 відсутністю доступу до архіву ГУМВС України в Донецькій області, який знаходиться в м. Донецьку, через його захоплення незаконними озброєними формуваннями, такі підстави суд вважає обґрунтованими, у зв'язку з чим відповідачем 2 не допущено бездіяльності, а відтак - заявлені до нього позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Також, враховуючи, що накази ГУМВС України в Донецькій області по особовому складу, які зареєстровані до 07.07.2014 року, залишились в адміністративній будівлі ГУМВС України в Донецькій області за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, що підтверджується довідкою УРСДЗ ГУМВС України в Донецькій області, місто обласного значення Донецьк Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, суд приходить до висновку, що ДМУ ГУМВС України в Донецькій області як і ГУМВС України в Донецькій області з об'єктивних причин позбавлені можливості видати копію наказу про звільнення позивача, у зв'язку з чим такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо видачі ОСОБА_3 трудової книжки на ім'я ОСОБА_1.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша