23 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/66/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - Нагорна Л.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача: - не з'явився,
представника відповідача - Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області - Фалес Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Правосудько Олександра Миколайовича до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач Правосудько Олександр Миколайович звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме: Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області щодо ненадання відповіді на адвокатський запит (вих. № 527 від „25" грудня 2014 року) у строк, визначений ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області надати копії всіх письмових доказів (документів) на обґрунтування бездіяльності посадових осіб Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області; зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області надати повну відповідь на адвокатський запит (вих. № 527 від „25" грудня 2014 року); зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп. на користь позивача за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, а також покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, як адвокат, звертався до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, із адвокатським запитом вих. № 527 від „25" грудня 2014 року, проте відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не надав відповіді на вказаний адвокатський запит у строк визначений ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд проводити судовий розгляд без його участі. З врахуванням наявної в матеріалах справи заяви позивача про розгляд даної справи за його відсутності, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи без позивача на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення даного адміністративного позову заперечив і просив суд у його задоволенні відмовити з мотивів наведених ним у своїх запереченнях, в яких останній зазначив, що на його думку відповідачем надано вичерпну та своєчасну відповідь на запит адвоката Правосудько О.М., оскільки позивачу надсилалася відповідь на його адвокатський запит, 05.01.2015 року однак простим поштовим відправленням, так як у відповідача були відсутні кошти на відправлення відповіді з повідомленням про вручення у зв'язку з відсутністю у відповідача фінансового кошторису на січень 2015 року станом на 05.01.2015 року та неможливістю витрати коштів не передбачених на поштові відправлення з повідомленням про вручення. Крім того зазначив, після отримання відповідного фінансування та отримання від суду ухвали про відкриття провадження у даній адміністративній справі відповідачем позивачу було повторно направлено відповідь на його адвокатській запит вже з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся на адресу відповідача з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання даного листа, а тому вважає, що виконав всі вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і надав відповідь у встановлені законом строки, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами суду докази у їх сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 29.12.2014 року на адресу відповідача надійшов адвокатський запит адвоката Правосудька О.М. в інтересах потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 № 527 від 25.12.2014 року, яким останній просив повідомити про причини та підстави здійснення поверхневого проведення спеціального розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком, що стався 09.07.2014 року у ФОП ОСОБА_6 із водієм ОСОБА_7 посадовими особами Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області легенько пожурили ФОП ОСОБА_6 та надіслати на адресу адвоката Правосудька О. М. належним чином завірені копії документів і матеріалів, покладених в основу висновків спеціального розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком, що стався 09.07.2014 року у ФОП ОСОБА_6 із водієм ОСОБА_7
Досліджуючи положення нормативно-правових актів, якими регулюється порядок звернення адвокатів, судом враховано наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання такого обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а у разі невиконання вимоги суду - «суд вирішує справу на основі наявних доказів» (ч.4, ч.6 статті 71 КАС України).
Згідно п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Клієнтом є фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Згідно п. 2, 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відповідач у своїх поясненнях та письмових запереченнях зазначає, що на адвокатський запит позивача вперше відповідачем було надано відповідь 05.01.2015 року за № 07-02/07 і надіслано простим поштовим відправленням без повідомлення про вручення, посилаючись на відсутність у відповідача коштів для відправлення листа з повідомленням про вручення, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи витяг із журналу реєстрації вихідної документації Територіального управління, де зроблений запис за №07-02/07 та відомість про відправлення листів за січень 2015 року.
Однак, суд не може взяти до уваги як належний та допустимий доказ наданий відповідачем в підтвердження своєї позиції про направлення відповіді позивачу на його адвокатський запит у встановлений ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк, оскільки з витягу із журналу реєстрації вихідної документації територіального управління, де зроблений відповідний запис за №07-02/07 та відомостей відповідача про відправлення листів за січень 2015 року, які містяться в матеріалах справи суду можливо лише встановити, що такі відомості зазначені у вказаних документах, однак такі не можуть підтвердити сам факт направлення 05.01.2015 року поштою відповіді позивачу на його адвокатський запит.
Крім того, на таких доказах відсутні відбиток календарного штемпелю поштового відділення на конверті або відомості відправлених листів від відповідача за 2015 рік, які могли дати змогу встановити, що відповідь позивачу на його адвокатський запит все ж таки направлялася.
В той же час суд позитивно оцінює дії відповідача щодо повторного надіслання позивачу відповідь за №07-02/07 від 05.01.2015 року після отримання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття скороченого провадження у даній справі від 20.01.2015 року, на підтвердження чого відповідачем було долучено до матеріалів справи копію листа надісланого з повідомленням про вручення на адресу відповідача, який повернувся за закінченням терміну зберігання.
Однак, така відповідь була надіслана позивачу лише 27.01.15 року з повідомленням про вручення, що не спростовує обставини справи щодо не порушення відповідачем відповідно строку для надіслання відповіді на адвокатський запит встановленого ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки, як встановлено судом, така відповідь на даний час позивачем не отримана.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини суд констатує, що відповідач, отримавши 29.12.2014 року адвокатський запит Правосудька О.М. вих. № 527 від 25.12.2014 року зобов'язаний був надати адвокату відповідну інформацію з урахуванням строку, встановленого ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту, що відповідачем в даному випадку зроблено не було і належних та допустимих доказів підтверджуючих факт дійсного направлення позивачу відповіді у вказаний строк відповідачем не надано.
Також, спростовуються і посилання відповідача та докази про те, що у відповідача були відсутні кошти на відправлення даної відповіді з повідомленням про вручення, оскільки з відомостей відправлених відповідачем листів за 2015 рік наявна графа вартість відправлення № п/п 10, № вих.. 07-02-07 м. Львів, Правосудько О.М. 05.01.2015 року вартість 0,15-2.00, тоді як відповідач зазначає, що за відсутності кошторису неможливо надсилати поштові відправлення з повідомленням про вручення.
Крім того, як вбачається з самого адвокатського запиту позивача, який надійшов на адресу відповідача 29.12.2014 року у ньому наявна електронна адреса позивача, на яку відповідач також міг надіслати відповідну відповідь на адвокатський, оскільки у всіх державних органах наявна офіційно зареєстрована електронна адреса, що в даному випадку могло б підтвердити факт вжиття відповідачем всіх заходів передбачених чинним законодавством для надання відповіді позивачу на його адвокатський запит. Однак, таких доказів відповідачем суду також не надано.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на те, що адвокатський запит є процесуальним документом, а не розгляд такого запиту є процесуальною бездіяльністю, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області щодо ненадання позивачу відповіді на адвокатський запит (вих. № 527 від 25 грудня 2014 року) у строк, визначений ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
Однак, суд одночасно відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати копії всіх письмових доказів (документів) на обґрунтування бездіяльності посадових осіб Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, оскільки дана позовна вимога, на думку суду, є необґрунтованою та носить процесуальний характер на стадії до вирішення спору по суті, так як відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача з приводу зобов'язання Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області надати повну відповідь на адвокатський запит (вих. № 527 від „25" грудня 2014 року), оскільки суд не може підміняти державний орган, зобов'язуючи його приймати рішення, яке належить до його компетенції та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які можуть не належати до сфери діяльності такого суб'єкта владних повноважень (відсутність запитуваних документів, відсутність запитуваної інформації неможливість надання такої), а відтак, зобов'язуючи відповідача вчинити вищевказані дії, суд перебирає на себе повноваження органу, який наділений такими повноваженнями.
В той же час, суд з метою захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області повторно розглянути адвокатський запит (вих. № 527 від 25 грудня 2014 року) та надати Правосудько Олександру Миколайовичу відповідну та повну відповідь згідно вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки в даному випадку суд вважає що саме такий спосіб захисту порушення прав позивача є достатнім із врахуванням дисбалансу прав та інтересів сторін.
Не підлягають до задоволення і вимоги позивача щодо зобов'язання відповідного підрозділу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп. на користь позивача за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки з врахуванням Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а не з відповідача як це зазначає позивач.
Згідно наявної в матеріалах справи квитанції №238 від 13.01.2015 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відтак, суд вважає за належне присудити до стягнення з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 36,54 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Правосудько Олександра Миколайовича до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області щодо ненадання відповіді на адвокатський запит (вих. № 527 від 25 грудня 2014 року) у строк, визначений ст.. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області повторно розглянути адвокатський запит (вих. № 527 від 25 грудня 2014 року) та надати Правосудько Олександру Миколайовичу відповідну відповідь згідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь Правосудько Олександра Миколайовича витрати зі сплати судового збору в сумі 36.54 грн., що сплачений відповідно до квитанції від 13 січня 2015 року №238.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
СуддяC.А. Гебеш