05 травня 2015 року м.Житомир справа № 806/805/15
час прийняття: 11 год. 00 хв. категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
секретар судового засідання Карплюк А.І.,
за участю: прокурора Кондратюк Д.А.,
представника відповідача Бондар О.О.,
третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, за участю третіх осіб: Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів,
встановив:
Прокурор Олевського району Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 08 січня 2014 року:
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001480;
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001481;
- №ЖТ/1824485300:02:000/00001483;
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001484.
В обґрунтування позову зазначає, що дані накази прийняті з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, оскільки у заявах, що були підставою для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, ОСОБА_2 не було обґрунтовано розміри даних земельних ділянок та не зазначено перспективи діяльності фермерського господарства.
Прокурор просив позов, з урахуванням уточнення, задовольнити.
Представник відповідача та ОСОБА_2 заперечували проти позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Встановлено, що за сприянням Прокуратури Житомирської області, на письмовий запит № 05/1/1-1 вих - 15 від 23.01.2015 року, Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області надано копії документів, що стали підставою для видачі наказів про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок площею 30,2 га, 9,9 га, 15,9 га, 30,0 га на території Лопатицької сільської ради Олевського району з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Під час перевірки наданих документів, Прокуратурою встановлено, що накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 08 січня 2014 року: №ЖТ/1824485300:02:000/00001480;№ЖТ/1824485300:02:000/00001481;№ЖТ/1824485300:02:000/00001483; №ЖТ/1824485300:02:000/00001484, видані з порушенням законодавчої процедури набуття права оренди на земельні ділянки державної власності.
Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваних наказів, судом встановлено.
Так, наказом №ЖТ/1824485300:02:000/00001480 від 08.01.2014 року надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лопатицької сільської ради Олевського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 9,9 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с. 25).
Наказом №ЖТ/1824485300:02:000/00001481 від 08.01.2014 року надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лопатицької сільської ради Олевського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 30,2 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с. 18).
Як вбачається з Наказу №ЖТ/1824485300:02:000/00001484 від 08.01.2014 року гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лопатицької сільської ради Олевського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 30,0 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с. 29).
Наказом №ЖТ/1824485300:02:000/00001483 від 08.01.2014 року надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Лопатицької сільської ради Олевського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 15,9 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с. 33).
Зазначені накази були прийняті Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області на підставі заяв ОСОБА_2 У заявах ОСОБА_2 просив надати дозволи на розроблення документації із землеустрою для отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з земель запасу в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства (а.с.15-33).
Проведеною прокуратурою Олевського району Житомирської області перевіркою було встановлено, що вказані накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області винесені з порушенням вимог земельного законодавства, Закону України "Про фермерське господарство" та Земельного кодексу України.
Перевіяючи тверджуння позивача на відповідність законодавчого регулювання спірного питання, судом встановлено.
Так, статтею 1 Закону України "Про землеустрій" зазначено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
У відповідності до приписів ст.8 Закону України "Про землеустрій" регулювання у сфері землеустрою здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.
Згідно зі ст.22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, визначено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України).
Згідно з п.7 згаданого Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
У пункті 1 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 р. за № 852/21164 (далі - Положення) закріплено, що Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Згідно зі підпунктом 4.32 пункту 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III та Законом України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі - Закон № 973-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України, передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону № 973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Частиною 1 статті 7 Закону № 973-IV передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Суд звертає увагу на те, що у заявах про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 не обґрунтував розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не зазначав при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства. Окрім того, у заявах не зазначено кількість членів фермерського господарства ( т. 1 а.с. 15, 19, 26, 30).
Отже, заяви не містять обов'язкових даних, зазначення яких вимагається земельним законодавством України.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2, який зазначив, що земельні ділянки йому необхідні для створення фермерського господарства з розведення великої рогатої худоби, оскільки, на запитання суду, чи є укладеними у встановленому порядку договори найму працівників та чи здійснюються на сьогоднішній день будь-які дій, спрямовані на використання спірних земельних ділянок, враховуючи те, що із моменту звернення із заявами і до часу оскарження прокуратурою Наказів, минуло більше року, ОСОБА_2 відповів, що ні.
На запитання суду, чи має ОСОБА_2 сільськогосподарську техніку та інші засоби для обробітку земель в кількості, достатній для обробки спірних земельних ділянок загальною орієнтовною площею 86,0 га, останній відповів, що у його власності є Трактор колісний марки БЕЛАРУС-920, 2010 року випуску (а.с. 46).
Однак, суд вважає, що наявність у ОСОБА_2 Трактора колісного марки БЕЛАРУС-920, не достатньо для обробітку земельних ділянок зазначеної площі, окрім того, суду не надано доказів укладення договорів оренди сільськогосподарської техніки для обробітку спірних земельних ділянок.
Отже, в процесі розгляду справи ОСОБА_2 не надано жодних належних, документально обгрунтованих та допустимих доказів, які підтверджують намір займатися фермерським господарством.
В матеріалах справи наявні довідки про те, що ОСОБА_2 із 08.04.1987 є головою П (ПО) СП "Іскра" (т. 1 а.с. 106).
Крім цього, згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_2 є керівником Фермерського господарства "Чумацький шлях - 2013".
Вказана виписка з ЄДРПОУ разом із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок надавалась ОСОБА_2 відповідачу.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 звертався до відповідача з вказаними заявами не як громадянин, який бажає отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а як керівник Фермерського господарства "Чумацький шлях - 2013".
Суд вважає за необхідне зазначити, що Земельним кодексом України передбачено порядок передачі земельних ділянок в оренду для юридичних осіб, який є дещо відмінним від порядку передачі землі в оренду громадянам.
Таким чином, вказані обставини дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 не мав наміру створювати фермерське господарство, а переслідує мету отримання земельних ділянок в користування поза встановленим Земельним кодексом України порядком, без проведення аукціону.
Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 22.01.2014 у справі № К/800/40388/13.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних наказів, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Керуючись статтями 158/-163, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 08 січня 2014 року:
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001480;
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001481;
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001483;
-№ЖТ/1824485300:02:000/00001484.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 12 травня 2015 р.